Dianthus Гвоздика
Рослина відноситься до родини Гвоздичних (Caryophyllасеae). Рід налічує біля 300 видів.
В основному гвоздика – дикоросла рослина, деякі види успішно вирощуються в садах. Декоративність гвоздиці додають квітки, що мають найрізноманітніше забарвлення від білого до бордового.
До кімнатних умов пристосовані лише Гвоздика китайська (D. chinensis) і Гвоздика бородата та турецька (D. barbatus). Ці види добре підходять для прикрашення балконів, вікон, оранжерей.
Гвоздика незрідка пошкоджується щитівкою. Часто рослина гине із-за сірої гнилі, яка пошкоджує стебло гвоздики. Найбільш вірогідною причиною її появи являється надмірний полив.
Морфологія:
Гвоздика є сильноцвітучим кущем, досягаючи у висоту 50 см. Стовбур, залежно від сорту, світло- або темно-зелений, яскравий, м’ясистий і легко пошкоджується. Розміщення листя супротивне. Форма листкової пластинки ланцетовидна. Поверхня листка гладка, блискуча, інколи покрита восковим нальотом, який стирається при доторку. Листя і стебла гвоздики досить ламкі. Будова квітки в основному складна. Пелюстки можуть бути махровими, зубчастими.
Догляд:
Гвоздика – світлолюбна рослина, але може зростати у невеликому затіненні. Від жарких променів її слід притіняти. Рослина не переносить висихання ґрунту, тому полив має бути регулярним. Дуже корисно оприскувати рослину теплою відстояною водою. Пересадку проводять в міру необхідності. Підживлювати гвоздику слід комплексними мінеральними добривами, які розчиняють у воді і вносять до ґрунту після поливу. Розмножується рослина в основному насінням, інколи діленням куща.
Гвоздика невибаглива до температурного режиму і може винести навіть короткочасні заморозки. Температура влітку в приміщенні, повинна cкладати 25-28°С, взимку вона не повинна опускатися нижче 5°С.