Dianthus Гвоздика

Рослина відноситься до родини Гвоздичних (Caryophyllасеae). Рід налічує біля 300 видів.

В основному гвоздика – дикоросла рослина, деякі види успішно вирощуються в садах. Декоративність гвоздиці додають квітки, що мають найрізноманітніше забарвлення від білого до бордового.

До кімнатних умов пристосовані лише Гвоздика китайська (D. chinensis) і Гвоздика бородата та турецька (D. barbatus). Ці види добре підходять для прикрашення балконів, вікон, оранжерей.

Гвоздика незрідка пошкоджується щи­тівкою. Часто рослина гине із-за сірої гнилі, яка пошкоджує стебло гвоздики. Найбільш вірогідною причиною її появи явля­ється надмірний полив.

Морфологія:

Гвоздика є сильноцвітучим кущем, досягаючи у висоту 50 см. Стовбур, залежно від сор­ту, світло- або темно-зеле­ний, яскравий, м’ясистий і легко пошкоджується. Розміщення листя супротивне. Форма листкової пластинки ланцетовидна. Поверхня листка гладка, блискуча, інколи покрита восковим нальотом, який стирається при доторку. Листя і стебла гвоздики досить ламкі. Будова квітки в основному складна. Пелюстки можуть бути махровими, зубчастими.

Догляд:

Гвоздика – світлолюбна рослина, але може зростати у невеликому затіненні. Від жарких променів її слід притіняти. Рослина не переносить висихання ґрунту, тому полив має бути регу­лярним. Дуже корисно оп­рискувати рослину теплою відстояною водою. Пересадку проводять в міру необхідності. Підживлювати гвоздику слід комплексними мінеральними добривами, які розчиняють у воді і вносять до ґрунту після поливу. Розмножується рослина в ос­новному насінням, інколи діленням куща.

Гвоздика невибаглива до температурного режиму і може винести навіть короткочасні заморозки. Температура влітку в приміщенні, повинна cкладати 25-28°С, взимку вона не повинна опускатися нижче 5°С.