Durantus Дуранта

Дуранта — вічнозелена рослина з родини Вербенових (Verbenaceae), порядок Губоцвіті (Lamiales).

Батьківщиною рослини є пустинні і степові райони Америки.

У домашніх умовах вирощується Дуранта Плюмє (D. plumerii).

Листя дуранти нагадує березове, тому у неї є і друга назва — кімнатна берізка.

Якщо у приміщенні, де вирощується дуранта, дуже висока темпера­тура повітря, то рослина може почати втрачати листочки. Щоб не допустити цього, необхідно підтримувати постійну температуру повітря в приміщення.

Морфологія:

Дуранта має чотирьохгранні гілочки, покриті еліпсовидними або подовженим яйцевидним спадаючим листками ясно-зеленого кольору. Краї листя злегка за­зубрені. Квітне дуранта дрібними блакитними квітками, зібраними в невеликих кістянкових суцвіттях.

Догляд:

Дуранта віддає перевагу не яр­кому помірному освітленню. Поливати дуранту слід пом’якшеною водою кімнатної температури помірно, але ре­гулярно. У зимові місяці полив потрібно скоротити. Ду­ранта не переносить дуже вологого повітря, проте пере­сушувати рослину не слід. Обприскувати дуранту потрібно лише в період вегетації. Дуранта добре зростає при температурі повітря не вище 17°С. Літом рослину можна виносити на свіже повітря, проте берегти його від попадання прямих сонячних променів.

Пересаджувати рослину потрібно в міру необхідності. Перед посадкою потрібно оглянути коріння і, якщо воно занадто розрослося, обрізувати «повсть» кореневої системи. Удобрювати дуранту рекоменду­ється не частіше 1 разу в місяць в теплу пору року. У зим­ові місяці підживлювати рослину не слід. Дуранта розмножується навесні черенка­ми, що на пів одеревіли. При цьому зрізують частину покритого корою стебла і тримають його в стакані з теплою водою до появи корінців. Потім рослинку виса­джують в ґрунт і ставлять її в затінене тепле місце.

Ґрунтова суміш для дуранти повинна складатися з 4 частин листяної, 2 частин дернової землі, 1 час­ти піску і 1 частини торфу. На дні горшка з рослиною можна робити дренаж з дрібних камінців.