Dracaena Драцена

Драцена – вічнозелена декоративно-листяна рослина із родини Агавових (Agavaceae). У природі драцена зростає в тропічних районах Африки і Південної Америки Вона також широко поширена в Іспанії, Індії і на Канарських островах. Деякі види драцени зростають в Ав­стралії і Новій Зеландії.

Драцени бувають одностеблові або з декількома розділеними одеревілими стеблами (багатостебові); розрізняються види також по забарвленню і ширині листочків. У кімнатних умовах зазвичай культивують Драцену духмяну (D. fragrans), Драцена маргіната (D. marginata), Драцена дракон (D. draco), Драцена деремсіс (D. deremsis), Драцена відігнута (D. reflexa). Менш поширені, але не менш красиві дру­гі види драцени – Драцена Голдена (D. goldieana), Драцена Годзеффіана (D. godseffiana) і Драцена Сандеріана (D. sanderiana).

Якщо в драцени стали з’являтися м’які скручені листочки з коричнуватими краями, значить, темпера­тура повітря в приміщенні за низька. Драцену духмяну і драцену дракон в зимові місяці краще всього тримати при температурі — 8-10°С. Для драцени деремсіс потрібне приміщення з температурою не менше 20°С. Драцена не переносить різких перепадів тем­ператури і занадто жаркої погоди.

Морфологія:

Драцена духмяна має до­сить широкі глянсові ли­сточки і дрібні квітки, зібрані у великих метелеподібні суцвіття. Головна осо­бливість — незвичайно сильний і приємний аромат свіжоскошеної трави, який походить від листя рослини. Драцена дракон, або драконо­ве дерево, в природі може досягати у висоту 18-20 м, в домашніх умовах не пере­вищує 1,5 м. Старі дерева відрізняються неймовірною товщиною. В са­мих старих екземплярів цьо­го виду драцени на стовбурах утворюється повітряне коріння завтовшки з корабельний ка­нат. Крім того, якщо стовбур такої драцени подряпати, з нього починає сочитися яскраво-червоний тягучий сік. Листя драцени дракон мече­видне, жорстке, завдовжки до 50 см. При хорошому освітленні листя цієї рослини може набувати червоного відтінку. Стебло досить потужне і товсте, дуже об’ємне в порівнянні з вузькими листочками. Драцена деремсіс значно менша, чим драцена дракон. Ця рослина має дуже красиве листя середньої ширини, яке відрізняється різними відтінками кольору морської хвилі. Листя драцени деремсіс сорту Варнеки має білу смужку посередині і дрібні темно- і ясно-зелені рисочки на поверхні. В сорту Баузей посередині ли­сточків також проходить довгаста біла смужка, а по обох сторонах є смуга тем­но-зеленого кольору. У драцени плямистої стебло гіллясте, змієподібне. На ньому розташовуються вузькі вигнуті листочки зеленого кольору, з червонуватими плямами. Драцена відігнута (D. reflexa) вважається найвимогливішим і складним для вирощування в кім­натних умовах видом. Ця рослина має листя, яке досягає в довжину 15 см. Вони відігнуті від стебла. Найвідомішим сортом дра­цени відігнутої є Сонг з Індії, який відрізняється тонким довгим стеблом і невеликими вигнутими лис­точками, забарвленими в яскраво-зелений колір, з жовтими смужками по краях. Драцена Голдена має кремово-білі листочки з темно-зеле­ними поперечними смужками по обох сторонах. Драцена Годзеффа — дуже гіллястий чагарник з широ­кими глянсовим листками яйцеподібної форми. Листя зеленого кольору з жовтими, рожевими кра­плинками. Драцена Сандера — низькорос­ла рослина, яка має тонкий стовбур і велике, гус­то розташоване листя ланцетовидної форми. Лис­точки забарвлені в соковитий зеле­ний колір з сріблястою або білою смугою по краю.

При пошкодженні щитівкою на листі драцени з’являється медяна роса і са­жковий гриб. При пошкоджені дра­цени павутинним кліщем у неї починають жовтіти і обпадати листочки. Для його знищення рослину слід обприскувати чистою водою не рідше 3-4 раз на день. Якщо ґрунт, в якому зростає драце­на, перезволожити, то листочки рослини можуть по­критися плямами. Те ж саме може статися, якщо рослина знаходиться в приміщенні з дуже сухим повітрям.

Догляд:

Драцена не переносить прямих сонячних променів; для цієї рослини підходить розсіяне, але досить яскраве освітлення. Добре зростає драцена і при штучному освітленні. Поливати драцену в період активного зростання — з квітня по листопад — слід рясно, а в зимові місяці, коли рослина знаходиться в стані спокою, необхідно скоротити полив. Драцені потрібна висока вологість повітря, тому її треба регулярно обприскувати пом’якшеною водою кімнатної температури. Крім того, реко­мендується протирати листя драцени вологою губкою. Оптимальна температура для вирощування драцени літом 17-20°С, взимку – 12-14°С. Пересаджувати молоді рослини драцени слід щорік, а зрілі екземпляри — у міру розростання, приблизно раз в 4-5 років. Кращий час для пересадки рослини — період з кінця лютого до початку квітня. У весінньо – літній період дра­цену необхідно підживлювати рідкими квітковими добривами приблизно раз в 2-3 тижні. Осінню і зи­мою підживлення рослини про­водити не слід. Для різних видів драцени існує свій спосіб розмноження: різновиди із строкатим забарвленням листя розмножують не здерев’янілими черенками, довжина яких сягає 7-10 см.

За легендою, драконо­ві дерева виникли з крапель крові драко­на, роздавленого великим слоном. Вважається, що дра­цена дракон може жити до 6 тисяч років.

Склад ґрунту, в який висаджують дра­цену, має бути наступним: 3 частини дернової, 2 частини листяної, 1 частина перегнійної землі, 2 ча­стини піску.

Драцени мають велику схожість з кордилінами. Раніше ці рослини рахували представниками одного роду, але пізніше ботаніки виявили суттєві відмінності у будові кореневої системи.