Euphorbia Молочай

Молочай належить до родини молочайних (Euphorbiaceae). Налічується близько 7500 видів молочаю. У дикому вигляді ця рослина зростає в Африці, Центральній і Південній Америці і деяких районах Азії. У роді молочаїв попадаються чагарники, напівчагарники, трав'янисті рослини і навіть дерева.

Найпоширеніші види — Молочай блискучий (Е. splendens), Молочай тирукаллі (Е. tirucalli), Молочай великорогий (Е. grandicornis), Молочай Міллі (Е. millii), Молочай блискучий (Е. fulgens), Молочай голова Медузи (Е. caput-medusae) і Молочай тригранний (Е. trigona).

У теплу пору року молочай рекоменду­ется виносити на свіже повітря, та потрібно слі­дити, аби на рослину не попада­ли краплі дощу. Якщо в молочаю почало загнивати коріння або появи­лись плями на лис­тьях, це говорить про те, що рослина страждає від надлишку вологи. В цьому випадку слід зменшити полив.

Морфологія:

Молочай Мілі є невеликою рослиною, що складається з декількох пе­реплетенних між собою гілок, покритих коричневими колючками. Квітне ця різновидність молочаю весь рік, лише взимку кількість квіток скорочується. Квітки молочаю дрібні, мають розо­ве або червоне забарвлення. Висота молочаю тирукалли в природі може досягати 10 м. Це один з самих ядо­витих різновидів. Стебла молочаю тирукалли круглі, покриті густими гілками. Молочай крупнорогий володіє великим тригранним стеблом, яке покрите гострими і довгими колючками. Через це рослину путають з кактусом. Молочай блискучий представляє собою дуже велику рослину. Це чагарник з розгалуженими гілками, забарвленими в коричневий колір. Листя молочаю блискучо-тонке, подовжене, ясно-зеленого кольору. Квітки, забарвлені в червоний колір, зібрані в зонтиковидних суцвіття. Зростають квітки з пазухах листя, розташованих вгорі гілок. Молочай блискучий має довгі зігнуті гілки, на яких зростають вузькі листочки. Квітки цього різновиду червоні, взимку довкола них з'являються білі або помаранчеві приквітки. Молочай голова Медузи надзвичайно нагадує кактус. Від основного стебла відходить безліч довгих стелющих­ся зелених гілочок, покритих колючками. Гілки звисають з горщика в різні боки. Молочай тригранний має прямі тригранні стебла. На кінцях стебел розміщаються невеликі бічні лис­точки.

Догляд:

Більшість різновидів молочаю віддають перевагу інтен­сивно-освітленим місцям. Поливати молочай слід відстояною водою кімнатної температури. Під час актив­ного зростання рослину поливають досить рясно, а зимою полив слід скоротити. Всім видам молочаю потрібне сухе повітря, тому в приміщенні, де міститься рослина, не можна допускати вогкості. Обприскувати моло­чай не слід. Температура повітря в приміщенні, де вирощується мо­лочай, має бути високою: літом — 20-24°С, взимку — не нижче 18°С. Якщо темпера­тура нижче, молочай впадає в стан спокою. Пересаджувати молоді рослини молочаю слід щорік, а дорослі, старше 5 років, — в міру необхідності. Підгодовувати молочай слеід в період з початку весни до кінця осені добривами для кактусів. Вносити доб­рива потрібно щомісячно. Розмножується молочай верхівковими гілками. Зрізані стебла виділяють отруйний молочний сік, тому перед посадкою їх не­обхідно на декілька хвилин помістити в теплу воду. Після цього гілки слід підсушити на повітрі і виса­дити в суміш піску і торфу.

Ті різновиди молочаю, які зростають в місцевостях, де випадає мало опадів, зовнішнім виглядом нагадують кактуси, а види, що виростають у вологіших місцях, часто мають велику схожість із звичайними чагарниковими рослинами. Грунтова суміш для молочаю складається з 2 частин дернової, 1 частини листяної зем­лі і 1 частині піску. З шкідників молочай поражається трипсами, тлями, щитівками також павутиновими кліщами.

Оскільки у всіх частинах рослини міститься ядовитий сік, слід обережно поводитись із рослиною при пересадці і розмноженні молочаю. Молочай тирукаллі найбільш ядовитий із всіх видів цієї рослини, тому його необхідно утримувати вдалині від дітей.