Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Ялиця сибірська
Ялиця сибірська
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Ялиця сибірська, пихта сибирская, Abies sibirica

Ялиця сибірськаЦе — високе (до 30 м заввишки) вічнозелене дерево родини соснових. Має вузькопірамідальну крону і циліндричний стовбур, укритий темно-сірою гладенькою, місцями з поперечними зморшками корою. Листки (хвоїнки) лінійні, плоскі, 15—30 мм завдовжки і 1 —1,25 мм завширшки, дуже м'які, одиничні, розміщені густо, дворядно, зверху темно-зелені, зісподу з двома білуватими смужками (смужки з 4—6 ліній кожна), на верхівці виїмчасті. Чоловічі шишечки поодинокі, пазушні, розміщені у верхній частині торішніх пагонів самих верхніх гілок. Жіночі шишечки розміщені в нижній частині торішніх пагонів, складаються з численних зеленуватих або червонуватих насінних і покривних лусок; нестиглі шишки бурочервоні, стиглі — ясно-коричневі, прямостоячі, яйцевидно-циліндричні, 5—8 см завдовжки і 2—4 см завширшки, після достигання розсипаються (на пагонах залишаються лише їх стрижні); покривні луски їх коротші за насінні приблизно вдвоє і тому не висуваються за них. Запилюється у травні—червні.

Поширення. Ялиця сибірська походить з Сибіру. На території України її культивують в садах і парках.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують бруньки, зелені цьогорічні пагони (далі — пагони), зелені нестиглі шишки (далі — шишки), хвою, живицю і продукти її переробки. Правила заготівлі бруньок, шишок і хвої див. у статті Ялина європейська. Пагони збирають протягом травня й у першій декаді червня і використовують свіжими. Живицю (терпентин) заготовляють у період росту молодих шишок (червень-серпень) у суху погоду. Жовна (вмістилища живиці) знаходяться в корі і мають вигляд потовщень. Для стимуляції утворення жовен по поверхні стовбура б'ють дерев'яним молотком, внаслідок чого на місці удару виникає жовно значних розмірів. Низ жовна проколюють загостреною трубочкою і видавлюють живицю у пляшку або банку. З живиці одержують скипидар (Oleum Terebinthinae). З хвої, пагонів і шишок одержують ефірну олію, яка є сировиною для виробництва синтетичної медичної камфори.

Хімічний склад. Бруньки, пагони, хвоя і шишки ялиці містять ефірну олію (0,6—3,0% ), дубильні речовини, аскорбінову кислоту (у хвої понад 0,3 % ), каротин, токофероли. До складу ефірної олії входять борнілацетат (30—60 % ), вільний борнеол, камфен (10%), ?-пінен (10 % ), ?-пінен, сантен, бісаболен, дипентен, феландрен. Живиця являє собою розчин смоли (каніфолі), кількість якої досягає 70 % , в ефірній олії (скипидарі). Головними складовими частинами смоли є смоляні кислоти (до 50 % ) і резени.

Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині широке застосування знаходять препарати камфори: розчин камфори в олії 20 % -ний для впорскувань (Solutio Camphorae oleosae 20 % pro injectionibus), олія камфорна для зовнішнього застосування (Salutio Camphorae oleosae ad usum externum), мазь камфорна [Unguentum Camphoratum), спирт камфорний (Spiritus Camphoratus), розчин камфори і саліцилової кислоти спиртовий (Solutio Camphorae et Acidi salicylici spirituosa), краплі «Дента» (Guttae „Denta"). При введенні під шкіру разчини камфори в олії тонізують дихальний центр, стимулюють судиноруховий центр. Крім того, камфора виявляє безпосередню дію на міокард, посилюючи в ньому процеси обміну і підвищуючи його чутливість до впливу симпатичних нервів, звужує периферичні кровоносні судини, сповільнює агрегацію тромбоцитів, сприяє відділенню харкотиння. Застосовують розчин камфори в комплексній терапії при гострій і хронічній серцевій недостатності, колапсі, у випадку пригнічення дихання при пневмонії і інших інфекційних захворюваннях, при отруєнні снотворними і наркотичними засобами. Застосування камфори протипоказане при епілепсії і схильності до судомних реакцій. При зовнішньому застосуванні препарати камфори виявляють подразнювальну і частково антисептичну дію, у зв'язку з чим ними користуються при міозитах, невритах, суглобовому ревматизмі тощо. Камфора входить до складу інгредієнтів ряду складних препаратів: краплі камфорно-валеріанові (див. статтю Валеріана лікарська); лінімент перцево-камфорний, камфоцин (див. статтю Перець стручковий однорічний); мазь «Гевкамен», мазь «Ефкамон», кишеньковий інгалятор інгакамф, аерозоль «Камфомен» (див. статтю М'ята перцева); лінімент «Санітас» (застосовують для втирання при суглобовому і м'язовому ревматизмі, артритах і ексудативному плевриті як знеболюючий і протизапальний засіб). Галенові препарати ялиці використовують у народній медицині. Настій пагонів або відвар бруньок, які мають відхаркувальні, сечогінні, дезинфікуючі, «кровоочисні» і знеболюючі властивості, дають всередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, циститі, виразці шлунка. Відвар хвої призначають всередину як ефективний засіб для профілактики і лікування цинги. Як зовнішній засіб ялицю використовують при відмороженнях (компреси), запаленнях гортані (полоскання), розширенні вен (компреси або натирання), при білях у жінок та смердючій пітливості ніг (ванни).

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬОвідвар сушених бруньок (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по половині чи третині склянки 2—3 рази на день після їди; настій пагонів (30 г сировини на 1 л окропу, настояти 10 хвилин, процідити) по півтори склянки 3 рази на день; 30 г хвої промивають холодною кип'яченою водою, заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин, охолоджують, додають на смак мед або цукор і випивають за день. ЗОВНІШНЬОкомпреси з відвару (50 г хвої на 1 л окропу, кип'ятити 10 хвилин, процідити) на відморожені ділянки тіла; полоскання настоем (250 г хвої кип'ятити 5 хвилин в 1 л води, настояти 2 години, процідити), а з відвареної хвої — компрес на шию (тримати 6 годин); компрес або натирання відваром (500 г хвої на 1 л води, кип'ятити 10 хвилин, процідити) при розширенні вен; 100 г суміші (порівну) хвої і шишок заливають 1 л окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і одержаний у такий спосіб настій використовують щодня протягом тижня для сидячих ванн при білях або для ножних ванн при смердючій пітливості.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool