Апельсин, апельсин, Citrus sinensis

Це — вічнозелене дерево роду цитрус родини рутових. Листки шкіряс­ті, цілісні, зчленовані з череш­ками. Квітки правильні, білі, одиничні або в малоквіткових щитках. Плід — померанець, ку­лястий або овальний, від ясно- жовтого до майже червоного за­барвлення, соковитий.

Поширення. Походить з Півден­но-Східної Азії. В Україні виро­щують у парниках, оранджереях, тощо.

Сировина. Як лікувальний і про­філактичний засіб використову­ють свіжі плоди і сік із них.

Хімічний склад. Плоди містять цукри (6—8 % ), лимонну кисло­ту (1 — 2%), каротин, аскорбі­нову кислоту (65 мг % ), тіамін, рибофлавін, біофлавоноїди, пек­тинові речовини та сполуки каль­цію, фосфору і калію. Використання. Апельсин — полі­вітамінний засіб. Вживають при гіпо- та авітамінозах, подагрі, гіпертонії, атеросклерозі, при за­хворюваннях печінки. Апельси­новий сік збуджує апетит, добре тамує спрагу при підвищеній температурі тіла, поліпшує трав­лення. Особливо корисно вжива­ти його при гіпосекреторних гастритах, слабому жовчовиді­ленні, схильності до спастичних запорів.

ПРОТИПОКАЗАНО вживати сік при виразковій хворобі шлун­ка і при гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку. Шкірку плодів у народній ме­дицині використовували як жа- ротамувальний і кровоспинний засіб, при маткових кровотечах і надмірних менструаціях.