Астрагал солодколистий, астрагал сладколистньїй, Astragalus glycyphyllos

Це — багаторічна трав'яниста гола або негустобілуватоопушена рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, 45—90 см заввиш­ки. Листки чергові, непарнопе­ристі, з 4—7 пар довгастоеліп- тичних, зісподу волосистих лис­точків. Квітки зеленаво-жовті, в коротких густих китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Трапляється по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, полях, по ча­гарниках.

Заготівля і зберігання. Викорис­товують траву, зібрану під час утво­рення плодів. Зрізають на ви­соті 5—7 см від поверхні грун­ту. Сушать траву під наметом або в добре провітрюваних при­міщеннях, час від часу перевер­таючи. Сухої сировини виходить 25 %. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. А. с. містить гліциризин, аспарагін, гіркі й ду­бильні речовини, сліди алкало­їдів, сапоніни, флавоноїди тощо. Фармакологічні властивості і ви­користання. За фармакологічни­ми властивостями А. с. майже не відрізняється від астрагалу шерстистоквіткового. В зарубіж­ній науковій медицині А. с. ви­користовується як сечогінний за­сіб. У народній вітчизняній і за­рубіжній медицині А. с. ре­комендується при катарах верх­ніх дихальних шляхів, при шлун­ково-кишкових розладах, кри­вавому проносі, захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях нирок, нашкірних ви­сипах, сифілісі, ішіасі, білях, болісних і нерегулярних мен­струаціях, при опущенні матки, для прискорення пологів і ви­ділення посліду, підвищення се­креції молока у матерів-годувальниць.

Лікарські форми і застосування. Від­вар трави (20 г на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 3 рази на донь.