Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Валеріана лікарська
Валеріана лікарська
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Валеріана волзька Валеріана лікарська, валеріана висока; валериана лекарственная, Valeriana officinalis, синонім — V. exaltata

Це — багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових. Має вертикальне коротке кореневище, від якого відходить багато додаткових коренів. Стебло 40—100 (200) см заввишки, прямостояче, циліндричне, борозенчасте, порожнисте, голе або опушене, в верхній частині розгалужене. Листки супротивні, непарноперисторозсічені, з ланцетовидними сегментами; нижні — черешкові, з 4—5 парами сегментів, стеблові — сидячі, з 6—8 (11) парами сегментів. Край сегментів пильчастий, рідше — цілісний. Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, білі або ясно-рожеві, зібрані у щитковидні півзонтики на верхівці стебла і в пазухах верхніх листків. Плід — сім' янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте майже по всій території України на заболочених низинах, суходільних луках, по берегах річок і боліт, у заливних лісах, на трав'яних і торфових заплавних болотах, серед чагарників, на степових схилах, лучних і різнотравних степах. Рослина культивується.

Заготівля і зберігання. Використовують кореневище з коренями (Rhizoma cum radicibus Valeria). Збирають восени після дозрівання плодів або рано навесні. Викопані кореневища звільняють від надземної частини, товсті розщеплюють на 2—4 частини і швидко миють холодною водою. Спочатку сировину розкладають на відкритому повітрі шаром 15 см для попереднього пров'ялювання протягом одного — двох днів. Потім її сушать під наметами, розкладаючи тонким шаром (до 5— 7 см), або в сушарці при температурі 35°. Сухої сировини виходить 25 % . Строк придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Кореневище і корені містять ефірну олію (0,5— 2 % ), вільні ізовалеріанову кислоту і борнеол, ефіри борнеолу з кислотами (масляною, мурашиною, оцтовою та іншими), терпеноїди (камфен, лимонен, миртенол, пінен, терпинеол тощо), алкалоїди валерин і хатинін (у свіжій сировині), алкалоїд актинідин (у вигляді гідроксифенілетилової солі), глікозид валерид, дубильні речовини та цукри. Головною складовою частиною ефірної олії є складний ефір спирту борнеолу й ізовалеріанової кислоти.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати В. л. зменшують збудливість і підвищують функціональну діяльність центральної нервової системи, регулюють серцеву діяльність, знижують артеріальний тиск, проявляють спазмолітичну й слабу жовчогінну дію, підсилюють секрецію залоз травного тракту. Найчастіше препарати В. л. використовують як засоби, що заспокійливо діють на нервову систему й покращують діяльність серцевосудинної системи, а саме: при станах надмірного нервового збудження, істерії та епілепсії, при відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігренеподібних головних болях, безсонні (зумовленому нервовим напруженням або нав'язливими думками), вегетоневрозах і неврозах серцево-судинної системи, для профілактики й лікування стенокардії та гіпертонії в початковій стадії. Ефективним є використання, В. л. і при підвищеній функції щитовидної залози, для зняття спазмів і посилення секреції залозистого апарата шлунково-кишкового тракту, а також як засобу, що посилює жовчовиділення. В акушерсько-гінекологічній практиці препарати В. призначають як заспокійливий засіб при клімактеричних неврозах, при токсикозах вагітних і порушенні у них серцевої діяльності. У народній медицині В. л. використовують при нервовому збудженні, іпохондрії, істерії, епілепсії, мігрені, фізичному або нервовому перевантаженні, при болях у ділянці серця, як вітрогінний, протиглисний засіб і як засіб, що сприяє травленню. Рослина входить до складу заспокійливого чаю, шлункового чаю і вітрогінного чаю.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій кореневища з корінням (20 г або 2,5 столові ложки, на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день через 30 хв після їди; холодний настій подрібнених кореневищ з корінням (2 чайні ложки на 1 склянку холодної води, настоюють 12 годин) по третині склянки 3 рази на день; порошок кореневищ з корінням по 1—3 г на прийом; настойку (у співвідношенні 1:5, на 70 %-ному спирті) по 20—30 крапель 3—4 рази на день; екстракт валеріани густий (Extгасtum Valerianae spissum) по 1—2 таблетки на прийом; корвалол (Corvalolum) по 15—30 крапель 2—3 рази на день при неврозах з підвищеною збудливістю, нерізко виражених спазмах коронарних судин, тахікардії, безсонні, при гіпертонічній хворобі в початковій стадії, спазмах кишечника (при тахікардії й спазмах судин разову дозу можна збільшувати до 40— 45 крапель); валокормід (Valocormidum) по 10—20 крапель 2—3 рази на день при серцево-судинних неврозах, що супроводяться брадикардією; краплі камфорно-валеріанові (Guttae Valerianae cum Camphora) по 15—20 крапель З рази на день при серцево-судинних неврозах; відвар 1—3 чайних ложок суміші взятих порівну коріння В. л. і листя меліси лікарської на 1 склянці окропу (добова доза) п'ють при кропив'янці; суміш кореневищ з корінням В. л. шишок хмелю звичайного, листя бобівника трилистого і м'яти перцево' у співвідношенні 1:1:2:2 готують як настій (1 столова ложка суміші на 2 склянки окропу, настоюють 30 хв, проціджують) і приймають по півсклянки 2 рази на день як жовчогінний засіб. ЗОВНІШНЬО — ванни з відвару коріння В. л. (жменя сировини на 1 л води) при епілепсії у дітей (протягом 15 хв, через день, перед сном); ванни для дорослих з відвару суміші взятих порівну квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської, коріння В. л., трави чебрецю звичайного і шавлії лікарської (пригорща суміші на 2 л води, варять 30 хв і додають до повної ванни) приймають двічі на тиждень при функціональних захворюваннях нервової системи, при явищах перевтоми, надмірній дратівливості, радикуліті, тромбофлебіті, гіпертонічній хворобі та гіпотензії. Найбільший терапевтичний ефект при використанні галенових препаратів В. л. досягається при систематичному й тривалому застосуванні їх. Разом з тим слід пам'ятати, що тривале вживання їх і передозування можуть спричинити відчуття пригніченості загального стану, головний біль, сонливість, нудоту, пригнічення процесу травлення, порушення діяльності серця. Але ці побічні явища зникають при зменшенні дози або тимчасовому припиненні лікування.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool