Наша кнопка:


Волошка лучна
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Волошка лучна, василёк луговой, Centaurea jacea

Волошка лучнаЦе — багаторічна трав'яниста шорстка рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, біля основи трохи висхідне, 30 — 100 см заввишки. Листки чергові, цілісні, від еліптичних до яйцевидно-ланцетних, гоструваті або короткозагострені. Квітки лілово-пурпурові, рідко — білі, в кошиках, розміщених по 1—2 на кінцях стебла й гілок; крайові квітки лійковидні, неплідні, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід сім'янка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте розсіяно в лісових, лісостепових і степових (переважно на Лівобережжі) районах на луках, лісових галявинах, по узліссях і чагарниках. Іноді культивують як декоративну рослину.

Сировина. Використовують траву або окремо кошики, заготовлені під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, ксантоглікозид центаурин, до 120 мг % аскорбінової кислоти (в листках).

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має сечогінні, жовчогінні, протизапальні та знеболюючі властивості. Настій трави п'ють при хворобах серця, головних і шлункових болях, жовтяниці, водянці, затримці менструацій. Як зовнішній засіб настій кошиків використовують для ванн при ревматизмі й для купання дітей при діатезі, для обмивань і примочок при екземах. Розпарену траву прикладають до тіла при болях, розтягу м'язів і сухожилків.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 чайні ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці З—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — свіжу траву В. л. обливають окропом, загортають у марлю і прикладають до уражених місць.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool