Гледичія колюча
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Гледичія колюча
Гледичія колюча
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Гледичія колюча, гледичия обыкновенная, Gleditschia triacanthos

Гледичія колючаЦе — однодомне дерево родини бобових, 30—40 м заввишки. Стовбур і гілки несуть міцні розгалужені колючки до 7 см завдовжки. Листка парноперисті і двоперисті; листочки видовженоланцетні. Квітки неправильні, одностатеві, блідо-фіолетові або майже білі, в густих китицевидних суцвіттях. Плід — біб. Цвіте у червні — липні, плодоносить у вересні — жовтні. Плоди зимують на дереві.

Поширення. Походить з Північної Америки. На Україні широко розводять, культивують як декоративну рослину.

Сировина. Використовують лушпиння плодів і молоде листя, зібране в період розпускання. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У молодому листі міститься алкалоїд триакантин (до 1 % ), аскорбінова кислота; в лушпинні плодів — антраглікозиди (2, 6 % ), дубильні речовини (3, 1 % ), вітамін К.

Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїд триакантин виявляє спазмолітичну дію, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск. Вітчизняною фармацевтичною промисловістю випускався препарат триакантин, який використовували при гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при спастичних колітах та хронічному холециститі. Останнім часом препарат знято з виробництва. Галенові препарати лушпиння плодів виявляють послаблюючу дію.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — подрібнене лушпиння плодів заварюють як чай (10 г на 200 мл окропу) і п'ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при хронічних запорах.

 

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool