Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Глуха кропива біла
Глуха кропива біла
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Глуха кропива біла, мертва кропива; яснотка белая, Lamium album

Глуха кропива білаЦе — багаторічна трав'яниста кореневищна м'якоопушена рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме, 15—50 см заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, яйцевидні, великопилчасті, з серцевидною основою й загостреною верхівкою. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), білі або блідо-жовті, в густих кільцях. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — серпні.

Поширення. Росте розсіяно в західних і правобережних районах України по чагарниках і засмічених місцях.

Заготівля і зберігання. Збирають віночки квіток, висмикуючи їх з чашечок. Зібрані віночки негайно сушать під наметом або в приміщенні, розстеливши тонким (2— З см) шаром на папері або тканині. Важливо, щоб квітки зберегли білий колір. Сухої сировини виходить 16—20 % . Рідше використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Квітки містять дубильні речовини (до 10 % ), слиз, сапоніни, ефірну олію (0,5 % ), алкалоїд ламін, феноли (4,4%), цукор, аскорбінову кислоту. В

листках є слиз, каротин (14— 15 мг% ), аскорбінова кислота (130 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. Рослина використовується в народній медицині як кровоспинний, в'яжучий, сечогінний і відхаркувальний засіб та як засіб, що регулює обмін речовин. Внутрішньо препарати Г. к. б. вживають при носових, легеневих, гемороїдальних і маткових кровотечах, при захворюваннях дихальних шляхів і горла, в разі гострих і хронічних запальних процесів у сечовивідних шляхах (уретрит, цистит, пієлонефрит), при гострому та хронічному гломерулонефриті, диспепсичних розладах і безсонні. Як окремо, так і в поєднанні з іншими лікарськими рослинами Г. к. б. використовують для регулювання менструального циклу, при болісних менструаціях і дисменореї. Як зовнішній засіб настій квіток Г. к. б. використовують у дерматології (алергічні дерматити, екзема, свербіння, розтріскування шкіри, геморой, фурункули, виразки тощо) , при ангіні й кровоточивому гінгівіті та при білях у жінок. Місцеве лікування проводять у поєднанні з внутрішнім прийманням настою квіток Г. к. б. для посилення терапевтичного ефекту.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 столова ложка квіток на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 3—4 рази на день; свіжий сік рослини (прокип'ячений на водяній бані) по 2 столові ложки тричі на день при анемії, гепатиті та холециститі; одну столову ложку суміші квіток Г. к. б., трави приворотня звичайного, трави деревію звичайного і короня валеріани лікарської у співвідношенні 5:2:1:2 на склянку окропу настоюють 30 хв і п'ють по півсклянки 3—4 рази на день для регулювання менструального циклу; одну столову ложку суміші квіток Г. к. б., трави приворотня звичайного, квіток ромашка лікарської і трави гірчака перцевого у співвідношенні 2 : 2 : 2 : 4 на 300 мл окропу варять 15 хв і п'ють по 1—3 склянки на день при болісних менструаціях і дисменореї. ЗОВНІШНЬО — настій (4—5 чайних ложок квіток на 200 мл окропу) для полоскань, обмивань, місцевих ванн, компресів та спринцювань.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool