Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Горицвіт весняний
Горицвіт весняний
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Горицвіт весняний, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка; горицвет весенний, Adonis vernalis

Горицвіт веснянийЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла численні, голі або злегка опушені, прості або розгалужені, 5—20 см заввишки. Низові ластки бурі, лусковидні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійними частками. Квітки великі (4—5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; пелюстки яскраво-жовті, видов женояйцевидні, в кількості 12—20. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється на Україні в лісостепових і степових районах, у Криму (на яйлах), зрідка — на півдні Полісся в степах, на схилах.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують траву Г. в. (Herba Adonidis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізують на висоті 5— 10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать у сушарках при температурі 40—50 °С, в добру погоду — на відкритому повітрі, під наметом або на горищі. Сухої сировини виходить 19—20 % . Строк придатності — до 1 року. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Трава містить серцеві глікозиди, головними з яких є адонітоксин, цимарин, К-строфантин-?, ацетиладонітоксин, адонітоксол та вернадигін. Крім того, трава містить геніни (?-строфантидин, строфадогенін, ацетил-строфадогенін та інші), флавоноїди (адоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт, фітостерин, спирт адоніт тощо).

Фармакологічні властивості і використання. За характером дії препарати Г. в. належать до групи серцевих глікозидів і посідають проміжне місце між строфантом і наперстянкою. Г. в. має кардіотонічну дію, уповільнює ритм серця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об'єм крові, помірно гальмує внутрішньосерцеву провідність. Дія Г. в. настає скоріше, але вона коротша і слабша за дію дигіталісу. Препарати ґ. в. показані при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності, бо дигіталіс у таких випадках може спричинити явища серцевої о блоку. Препарати Г. в., порівняно з іншими глікозидами, мають дужче виявлену седативну й діуретичну дію. Остання пов'язана зі вмістом у рослині цимарину, який має високу біологічну активність. Характер дії цимарину близький до строфантину, але він має дужче виражені кумулятивні властивості. Порівняно з наперстянкою кумулятивні властивості глікозидів Г. в. значно менші. Г. в. застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворюваннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних хворобах, ниркових захворюваннях з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми. Г. в.— давній народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Його використовували при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при коклюші, як болетамувальний засіб — при ревматичних болях у суглобах і м'язах. Г. в. застосовували й при емфіземі, запаленні й туберкульозі легень, при лихоманці, водянці, жовтусі, тифі, грипі й скарлатині, а у вигляді присипок — при пораненнях.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО— настій трави '4—10 г трави на 200 мл окропу) 3—5 раз на день по 1 столовій ложці дорослим і по половині — одній чайній або десертній ложці — дітям; екстракт горицвіту сухий (Extractum Adonidis vernalis) для приготування настою (4,0 : 200,0—6,0 : : 200,0) і таблеток; адонізид (Adonisidum) 2—3 рази на день по 20—40 крапель дорослим, а дітям по стільки крапель, скільки їм років; адонізид сухий (Adonisidum siccum) призначають дорослим по 1 таблетці 2—4 рази на день; одну столову ложку суміші трави Г. в. (10 г), кореневища валеріани лікарсько) (20 г), трави собачої кропиви п'ятилопатевої (30 г) і листя меліси лікарської (40 г} настоюють 10 хв на склянці окропу і п'ють по чверті склянки вранці і ввечері при неврозах серця; одну столову ложку суміші трави Г. в. (40 г), листя мучниці звичайної (50 г), бруньок берези пухнастої (ЗО г) і трави хвоща п ольового (20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять на малому вогні 5—10 хв і п'ють щодня по 1 столовій ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольової дієти, постільного режиму і приймаючи через день теплі ванни. Г. в. входить до складу кардіовалену і мікстури Бехтерева. Препарати НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ призначати хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища. Зважаючи на те, що Г. в.— сильнодіючий засіб, вживати його треба під контролем лікаря.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool