Горлянка повзуча
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Горлянка повзуча
Горлянка повзуча
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Горлянка повзуча, дівоча краса; живучка ползучая, Ajuga reptans

Горлянка повзучаЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Має повзуче кореневище і облистнені повзучі пагона. Стебло 10—35 см заввишки, прямостояче, одиничне, нерозгалужене, розсіяноволосисте лише по двох протилежних гранях, поперемінно від меживузля до меживузля. Прикореневі листки черешкові, оберненояйцевидні або овальні; стеблові — сидячі, зарубчасті. Квітки неправильні, голубі, рідко рожеві або білі, зібрані в кільця, що утворюють верхівкове волотисте суцвіття. Плід — горішок. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Росте в лісових районах, у Лісостепу в мішаних і листяних лісах, на луках, галявинах, вирубках, серед чагарників.

Сировина. Використовують траву (Herba Ajugae) зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, сліди алкалоїдів і леткої олії.

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має кровоспинні, потогінні, протизапальні й антисептичні властивості. Настій трави вживають при простуді, ревматизмі, туберкульозі легень, захворюваннях шлунка (зокрема, при виразковій хворобі), проносах, жовчнокам'яній хворобі, при запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб і як засіб, що поліпшує обмін речовин. Зовнішньо настій трави Г. п. використовують при опіках, виразках, ранах, захворюваннях ротової порожнини, при ангіні та для миття голови при випаданні волосся. Як зовнішній засіб використовують і свіже подрібнене листя або сік рослини.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО—настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — настій трави (5 столових ложок трави на 1 л окропу, настоюють 4 години).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool