Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Горобина чорноплода
Горобина чорноплода
Рейтинг Користувача: / 2
НайгіршеНайкраще 

Горобина чорноплода, аронія чорноплода; арония черноплодная, Aronia melanocarpa

Горобина чорноплодаЦе — листопадний густий кущ родини розових, заввишки 0,5—2 м. Листки чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцевидні, загострені, по краю пилчасті, зверху темно-зелені, зісподу — світліші. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі або рожеві, в щитковидних суцвіттях. Плід — яблуковидний, кулястий, чорний, соковитий, 6—15 мм у діаметрі. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Походить з Північної Америки. На території України вирощують як плодову, лікарську й декоративну рослину, Сировина. З лікувальною метою використовують плоди, які збирають у вересні — жовтні. Використовують свіжими або сушать, Сушіння проводять на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 40—50°. Сушені плоди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Плоди містять 5—6 % фенольних сполук (флавоноїди і фенолокислоти), до 2,5 % пектинових речовин, цукри (4,6—9,4 % ), фенолкарбонові кислоти, фолієву кислоту, рибофлавін, нікотинову кислоту, токоферол, аскорбінову кислоту та мікроелементи (йод — 5—6 мкг/ 100 г, молібден, марганець, мідь, бор, кобальт і інші).

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має гіпотензивні, спазмолітичні, протизапальні, капілярозміцнюючі, сечогінні й жовчогінні властивості. Плоди або сік з них зумовлюють гіпотензивну та спазмолітичну дію як в умовах експериментальної гіпертонії, так і у хворих на гіпертонічну хворобу. Завдяки вмістові в плодах фенолкарбонових кислот і йоду їх застосовують у комплексній терапії тиреотоксикозу. В клінічних та експериментальних умовах встановлено, що плоди горобини виявляють помітний активізуючий вплив на систему гемостазу, тому їх застосовують при різноманітних патологічних зрушеннях у системі згортання крові, зокрема, при геморагічних діатезах, капіляротоксикозах і кровотечах різного походження. Ефективна Г. ч. при атеросклерозі, цукровому діабеті, гломерулонефритах, променевих ураженнях і алергічних станах, при порушеннях, зумовлених застосуванням антикоагулянтів. Останнім часом з'ясовано, що листя Г. ч. містить речовини, які мають здатність поліпшувати роботу печінки, сприяти утворенню й відтокові жовчі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар плодів (20 г сухих плодів на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день; свіжі плоди або сік приймають по 50—100 г тричі на день. Лікування соком і плодами Г. ч. ПРОТИПОКАЗАНЕ при схильності до гіперкоагуляції крові, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та при гіперацидному гастриті.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool