Дріоптерис чоловічий
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Дріоптерис чоловічий
Дріоптерис чоловічий
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Дріоптерис чоловічий, сорокозуб, чоловіча папороть, щитник чоловічий; щитовник мужской, Dryopteris filix-mas

Дріоптерис чоловічийЦе — багаторічна папороть родини щитникових (аспідієвих). Має коротке товсте горизонтальне або косе кореневище, густо вкрите залишками черешків. Листки (ваї) короткочерешкові (черешки товсті, еластичні, як і середня жилка листка, густо вкриті великими ланцетними бурими лусочками), 50—100 см завдовжки, зібрані біля кореневища в лійковидний пучок. Пластинки листків двоперисті, довгастоовальні; частки першого порядку лінійноланцетні або довгасті, короткочерешкові, глибокоперисторозсічені, з довгастими, тупими на верхівці, косозубчастими частками другого порядку. Соруси великі, округлі, зближені (але не зливаються), розміщені в 2 ряди по боках середньої жилки, прикриті голим, округлонирковидним покривальцем, у центрі вдавленим. Спороносить у червні — липні.

Поширення. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків.

Заготівля і зберігання. Використовують кореневища (Rhizoma Dryopteris filicis-maris), які копають ранньою весною або восени, їх обтрушують від землі, очищають від корінців, лусочок, сухиіх черешків і змертвілих тканин (здорові тканини мають зеленуватий колір), не миючи розрізають уздовж і впоперек на кілька частин і сушать на горищі, в приміщенні, яке добре провітрюється, або в сушарці при температурі, не вищій за 40°. Сухої сировини виходить 30—33 % . Строк придатності — не більше 1 року.

Хімічний склад. Кореневище містить похідні флороглюцину, філіксонову та флаваспідову кислоти, філмарон, альбаспідин, аспідинол, дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, крохмаль та ефірну олію.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати і неогаленові препарати Д. г. використовують для виганяння стьожкових глистів. Д. ч.— отруйна рослина. Для уникнення побічних шкідливих явищ лікування треба проводити тільки під наглядом лікаря і обов'язково після спеціальної підготовки хворого. Так, щоб вигнати солітера, проводять (за О. П. Поповим) такі процедури: за 1—2 дні до лікування призначають поживну, але таку, що легко засвоюється (рідку), їжу, бідну на жири (білий хліб, сухарі, який-небудь куліш, свіже й кисле молоко, кисломолочний сир, рідкі молочні каші, варену свіжу рибу, киселі, каву, чай; дозволяється й цукор). Напередодні лікування на вечерю п'ють лише солодкий чай або каву з сухарями; на ніч вживають проносну сіль (30,0); перед сном рекомендується з'їсти кусочок оселедця з цибулею. Вранці, натщесерце, поступово, через кожні 15—20 хв, вживають готові або саморобні пілюлі з екстракту Д. ч. Через 30 хв після вживання останньої порції ліків хворому дають сольове проносне (рицинову олію чи інші жири вживати не можна!). Якщо за 3 години не буде випорожнення, то ставлять теплу клізму. Якщо паразит вийде без головки, то треба ще 1—3 рази поставити клізму. В народній медицині рослину використовують і як зовнішній засіб при захворюваннях суглобів, невралгіях, варикозному дерматиті, виразці гомілки та для загоювання ран.

Лікарські форми і застосування. З готових аптечних препаратів використовують екстракт Д. ч. густий (Extractum Filicis maris spissum) і філіксан (Filixanum). У домашніх умовах беруть 5 мл відвару (10 г кореневища на 200 мл окропу, упарюють до половини), змішують з медом і ділять на 10 пілюль, які замішують на борошні (приймають, як і аптечні препарати, під наглядом лікаря і після спеціальної підготовки хворого!). Для зовнішнього застосування готують настойку (1 частину подрібненого кореневища заливають на 14 днів 4 частинами спирту або міцної горілки), яку втирають у болісні місця по кілька разів на день, і відвар (1 кг кореневищ варять у 5 літрах води 2 години) для ванн, які приймають при варикозному дерматиті й виразці гомілки (для однієї ванни треба 1 л відвару; курс лікування — 30 ванн, тривалість процедури — 30 хв). Вживання препаратів Д. ч. ПРОТИПОКАЗАНЕ при серцевій недостатності, хворобах печінки й нирок, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих шлунково-кишкових і гарячкових захворюваннях, при вагітності, різкому виснаженні, анемії й туберкульозі та дітям до 2 років.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool