Дягель лікарський
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Дягель лікарський
Дягель лікарський
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Дягель лікарський, дудник лікарський; дягиль лекарственный, Angelica archangelica, синоніми: Archangelica oiiicinalis, Archangelica norvegica

Дягель лікарськийЦе — дворічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Має вкорочене циліндричне кореневище до 5 см завтовшки й численні вертикальні корені до 1 см завтовшки і 30 см завдовжки. Стебло товсте, порожнисте, галузисте, 120—200 см заввишки, вгорі часто червонаве. Листки чергові, з великими здутими піхвами; прикореневі — великі (до 80 см завдовжки), довгочерешкові, трикутні, двічі-тричіперисторозсічені, з великими яйцевидними дво-трилопатевими великопилчастими листочками, стеблові — дрібніші, майже сидячі, не такі складні. Квітки дрібні, двостатеві, п'ятироздільні, зеленаві або зеленаво-білі, зібрані у великі (10—17 см у діаметрі), майже кулясті зонтики з багатьма (20—40) пухнастими променями; обгорток немає, обгорточки — багатолисткові. Плід —двосім'янка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Рослина трапляється у вільшняках, поблизу водойм, на лісових луках на Поліссі, в Лісостепу, рідко — в Степу (по долинах річок).

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища разом з коренями (Radix seu rhizoma Archangelicae). Сировину заготовляють восени (з рослин першого року життя), після того як зів'яне листя, або рано навесні (з рослин другого року життя). Викопане коріння обтрушують від землі, миють у холодній воді, звільняють від залишків стебел і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарках при температурі 30—35°. Товсті кореневища й корені перед сушінням розрізають уздовж. Сухої сировини виходить 20—22 % . Строк придатності — 2 роки. Зберігати сировину треба в добре закритих банках або бляшанках. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. У кореневищах і коренях дягелю лікарського є ефірна олія (до 1 % ), кумарини (остхол, остенол, умбеліпренін, ксантотоксин, імператорин, ангеліцин, архангеліцин, умбеліферон та інші), дубильні речовини, фітостерини, органічні кислоти (переважно яблучна й ангелікова). тощо. До складу ефірної олії входять терпеноїди, феландрен, пінен, борнеол, цимол та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Виготовлені з підзе 1-них частин дягелю галенові лікарські форми мають протизапальні, спазмолітичні, сечогінні, потогінні й заспокійливі властивості. Вони підвищують жовчовиділення, секрецію шлункового й панкреатичного соку, посилюють моторну функцію кишечника, пригнічують процеси бродіння, збільшують утворення слизу у верхніх дихальних шляхах. У науковій медицині дягель лікарський призначають як засіб, що збуджує апетит, при функціональних розладах шлунково-кишкового тракту, порушеннях моторної функції кишечника, дискінезії жовчних шляхів, при гіпацидних гастритах, дуоденітах, інфекційних неспецифічних колітах, як відхаркувальний засіб при ларингітах, бронхітах і пневмоніях та при вегетативному неврозі. В народній медицині дягель лікарський застосовують так само, як і дудник лісовий. Перевагу треба віддавати препаратам дягелю, які мають дужче виражений терапевтичний ефект.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (10 г, або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють гарячим по півсклянки 2—3 рази на день після їди як спазмолітичний, відхаркувальний, потогінний і як такий, що збуджує апетит, засіб.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool