Жеруха гірка
Наша кнопка:


Жеруха гірка
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Жеруха гірка, сердечник горький, Cardamine amara

Жеруха гіркаЦе — багаторічна трав'яниста гола або внизу трохи опушена рослина родини хрестоцвітих. Має наземні повзучі пагони. Стебло гранчасто-борозенчасте, 20 — 30 см заввишки. Листки чергові, перисті, з 3—4 парами бокових листочків і більших розмірів непарним листочком; листочки на нижніх листках майже сидячі, рідше — звужені в короткий черешок, округло-яйцевидні, на стеблових листках довгасті, всі кутувато-зубчасті. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, у щитковидних китицях; пелюстки 6—9 мм завдовжки, білі, вдвоє-втроє довші за чашечку ; пиляки тичинок фіолетові. Плід— стручок, прямостоячий, 20—40 мм завдовжки, на ніжці, з тонким шиловидним носиком. Цвіте у квітні — червні.

Поширення. Жеруха гірка росте переважно на Поліссі та північній частині Лісостепу на вологих луках, по болотах, у вільшняках, поблизу берегів річок.

Сировина. З лікувальною метою використовують листя і свіжий сік рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У листі жерухи є гірчичний глікозид кохлеарин, гіркі речовини, ефірна олія та аскорбінова кислота.

Фармакологічні властивості і використання. Застосовують жеруху гірку у вигляді свіжого соку або салатів з молодого листя. Вживають їх для покращення травлення, при вуграх і анемії, як сечогінний, «кровоочисний» і стимулюючий засоби. У ранньовесняний період рослина є багатим джерелом вітаміну С.
Лікарські форми і застосування
. ВНУТРІШНЬО — свіжий сік рослини по 25—100 г на прийом; салат з молодого листя (приготування див. у статті Жеруха лучна).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool