Заманиха висока
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Заманиха висока
Заманиха висока
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Заманиха висока, оплопанакс високий, ехінопанакс високий; заманиха высокая, Oplopanax elatus, синонім — Echinopanax elatus

Заманиха високаЦе — листопадний колючий кущ родини аралієвих, заввишки 0,5—1/3/ м. Має товсте довге горизонтальне кореневище, розміщене близько від поверхні грунту. Стебла прямі, мало розгалужені, вкриті голчастими колючками. Листки чергові, довгочерешкові, великі, 5—7-лопатеві, по краю — двозубчасті й колючі, розміщені на річних пагонах; на вегетативних пагонах їх по 1—4, на генеративних — по 5. Квітки дрібні, двостатеві, зеленаві, в невеликих простих зонтиках, що утворюють китицевидне або волотевидне суцвіття. Плід — м'ясиста жовто-червона синкарпна кістянка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Заманиха висока дико росте в гірських лісах на Далекому Сході. На території України трапляється в ботанічних садах, на ділянках у окремих садоводів-аматорів.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневище з коренями (Rhizoma cum radicibus Echinopanasis), заготовляють восени, після достигання плодів. Викопані кореневища обтрушують від землі, миють у холодній воді, розрубують на куски по 35 см (товсті кореневища розрізують ще і вздовж), підв'ялюють на повітрі й сушать у приміщенні, яке добре провітрюється. Зберігають при кімнатній температурі в місці, захищеному від сонячного проміння. Строк придатності — 3 роки. Сировина використовується заводами для виготовлення настойки, аптеками не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища і корені рослини містять ефірну олію (1,8 % ), тритерпенові глікозиди, алкалоїд аралін, фенольні сполуки та мінеральні речовини.

Фармакологічні властивості і використання. При експериментальному вивченні настойки коріння заманихи було встановлено загальнозбуджуючу дію препарату, яка виявилася в підвищенні рівня поведінкових реакцій, рухової активності й рефлекторної збудливості. Виявлено й помітну пробудну дію на фоні введення снотворних доз барбітуратів. Крім настойки, вивчали й окремі її компоненти — глікозиди та ефірну олію. Встановлено, що обидва компоненти виявляли збуджуючу дію, причому в ефірної олії ця дія спостерігалася як при підшкірному, так і при інгаляційному введенні. На підставі цих досліджень можна вважати, що збуджуюча тонізуюча дія настойки зумовлена всім комплексом речовин рослини. Настойка заманихи виявляє сечогінну дію, збуджує дихання, посилює силу скорочень серця, уповільнює їхній ритм, нормалізує кров'яний тиск, підвищує загальну опірність організму до вірусів і мікробів, до несприятливих умов зовнішнього середовища (коливання атмосферного тиску, температури повітря тощо. Показаннями до призначення настойки з коріння заманихи є депресивні та астенічні стани, розумова й фізична перевтома, серцева недостатність, гіпотонія, статеве безсилля у чоловіків і клімактеричні неврози у жінок та легкі форми цукрового діабету. При вживанні настойки у хворих зменшуються головні болі, болі в ділянці серця, зникають неприємні об'єктивні відчуття в різних частинах тіла, втома і дратливість, покращується сон, з'являється почуття бадьорості, відновлюється працездатність. Побічних несприятливих явищ настойка не спричинює.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку заманихи на 40 % -йому спирті у співвідношенні 1 : 5 (Tinctura Echinopanacis) вживають по 30—40 крапель 2—3 рази на день до їди протягом 25—30 діб як тонізуючий засіб.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool