Змієголовник молдавський
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Змієголовник молдавський
Змієголовник молдавський
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Змієголовник молдовський, змееголовник молдавский, Dracocephalum moldavica

Змієголовник молдовськийЦе — однорічна трав'яниста розсіянокоротковолосиста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, пряме, розгалужене, 15—60 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, довгасто-ланцетні, зарубчасто-пилчасті, верхні — ланцетні, пилчасті. Квітки — двостатеві, неправильні, по 4—6 у кільцях, що утворюють довге колосовидне суцвіття; віночок білий або блакитно-фіолетовий, 20—25 мм завдовжки, вдвоє або більше разів перевищує чашечку. Плід — з чотирьох горішків. Цвіте у липні—серпні.

Поширення. Змієголовник молдавський походить із Східної Азії. На Україні його вирощують як ефіроолійну й медоносну рослину, інколи він дичавіє.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Штучне сушіння проводять при температурі не вище 40 . Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить 0,08—0,2 % ефірної олії, у складі якої є цитраль (50%), гераніол (ЗО % ), нерол (7 % ), цитронелол (4 % ), тимол (0,2 % ), лимонен, сесквітерпен та інші активні речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Змієголовник молдавський має седативні, протисудомні, болетамувальні та ранозагоювальні властивості й рекомендується народною медициною як замінник меліси лікарської. Основними терапевтичними показаннями до вживання змієголовника всередину є тахікардія, різні невралгії, легкі форми мігрені та ломота при простудних захворюваннях. Зовнішньо, у вигляді полоскання, компресів і припарок, рослину використовують як знеболюючий засіб при зубному болю, ревматизмі та забиттях. Для гоєння гнійних ран використовують свіже подрібнене листя. Змієголовник часто вживають і як засіб, що посилює апетит і поліпшує травлення.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 15 хвилин, проціджують, охолоджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день за 15 хвилин до їди. ЗОВНІШНЬО — полоскання настоєм трави; знеболюючі компреси з розпареної сухої трави, загорнутої в марлю; на гнійні рани накладають свіже товчене листя.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool