Наша кнопка:


Картопля
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Картопля, картофель, Solanum tuberosum

КартопляЦе — однорічна (в культурі) та багаторічна (в дикому стані) трав'яниста бульбоутворююча рослина родини пасльонових. Стебел кілька, вони прямостоячі або висхідні, ребристі, розгалужені, 60—100 см заввишки. Листки переривчасто-непарноперисті, з 7—11 яйцевидними листочками. Квітки двостатеві, правильні, у верхівкових завійках; віночок зросло-пелюстковий, білий, блідо-рожевий або фіолетовий. Плід — ягода. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Походить З Південної Америки. На Україні картоплю вирощують як цінну продовольчу, технічну та кормову культуру.

Сировина. З лікувальною метою використовують бульби червоних сортів картоплі. У народній медицині використовують і квітки рослини.

Хімічний склад. Бульби картоплі містять близько 25 % - сухої речовини, основними складовими частинами якої є крохмаль (80—85 %) і білок (до 3 %). Крім крохмалю, в бульбах є й інші вуглеводи — клітковина, пектинові речовини, моно- і олігосахариди. Білок картоплі містить 14 із 20 незамінних амінокислот, а коефіцієнт його поживної цінності порівняно з білком курячого м'яса, який вважається найповноціннішим для харчування людини, становить 0,85. Багаті бульби картоплі і на вітаміни. В них є аскорбінова кислота (10—54 мг% |, майже весь комплекс вітаміну В (тіамін, рибофлавін, піридоксин, фолієва і нікотинова кислоти), каротиноїди, токофероли, нікотинамід, біотин та противиразковий фактор — вітамін U тощо. Близько 1 % сухої речовини припадає на долю мінеральних речовин — сполуки калію (до 568 мг% ), фосфору (45—50 мг%), кальцію (12—15 мг%), заліза (1 мг% ), сірки, марганцю, йоду, нікелю, кобальту, міді та ін. Крім того, в бульбах картоплі знайдено стерини (стигмастерин, кампестерин, ситостерин), ліпіди та органічні кислоти (кавову, хлорогенову, лимонну, щавлеву, яблучну). Вся надземна частина рослини і шкірка бульб містять глюкоалкалоїди, головними 3 яких є соланін і чаконін.

Фармакологічні властивості і використання. Сік із бульб картоплі має антиацидні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріального тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечника. Застосування картопляного соку показане і дає добрий терапевтичний ефект при гастритах і виразковій хворобі, які супроводяться підвищеною секрецією шлункового соку, при спастичних запорах і диспепсії та при стійких головних болях. Побічних явищ при лікуванні сирим картопляним соком не відмічено. Для одержання соку добре помиті й витерті насухо бульби, без ростків і позеленілих ділянок, які містять підвищену кількість соланіну, разом з лушпайками труть на тертці або пропускають через м'ясорубку, а одержану мезгу відтискають через 2 шари марлі. Перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, опіки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5—1 см, накривають серветкою з 6—8 шарів марлі й залишають у такому стані на 4—5 годин, періодично зволожуючи пов'язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки епітелізуються приблизно за З тижні. В косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках тощо). При катарах верхніх дихальних шляхів вдихають пару гарячої подавленої картоплі, звареної «в мундирі». Як діуретичний засіб рекомендується науковою і народною медициною картопляна дієта. Печену несолону картоплю вводять у раціон хворих на ниркові й серцевосудинні захворювання з набряками. Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, спирту і молочної кислоти, які широко використовуються в лікувальній практиці. Крохмаль, зокрема, приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлунка. Застосовують його у вигляді киселю після звільнення шлунка. Останнім часом увагу дослідників привертає і надземна частина рослини як джерело для одержання алкалоїду соланіну, який за хімічною будовою близький до кортикостероїдів і серцевих глікозидів. У великих дозах соланін спричиняє тяжкі отруєння, а в малих зумовлює стійке й тривале зниження артеріального тиску, збільшує амплітуду і зменшує частоту серцевих скорочень, виявляє протизапальну, болетамувальну і протиалергічну дію. Це свідчить про те, що не випадково настій квіток картоплі використовують у народній медицині як засіб, що має гіпотензивні властивості і збуджує дихання.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — сирий сік картоплі п'ють по півсклянки 3 рази на день (натщесерце, перед обідом і перед вечерею) протягом 2—3 тижнів, повторюючи курс лікування після тижневої перерви. Під час лікування соком фізіотерапевтичні процедури, медикаментозне лікування припиняють, дотримуються щадної дієти. Восени і навесні, коли загострення виразкової хвороби найбільш вірогідне, рекомендується пити сирий сік картоплі протягом 2 тижнів з профілактичною метою (дозу можна зменшити наполовину).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool