Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Касія гостролиста
Касія гостролиста
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Касія гостролиста, сена африканська; кассия остролистная, Cassia acutifolia, синонім — С. alexandrina

Касія гостролистаЦе — невеликий (60—90 см заввишки) розлогий кущ родини цезальпінієвих. Нижні стеблові гілки довгі, майже стеляться по землі. Листки чергові, парноперисті, з 4—5 парами синювато-зелених ланцетовидних листочків завдовжки 2—3 і завширшки 0,5—1 см. Квітки середньої величини (7—8 мм завдовжки), зигоморфні (див. Зигоморфна квітка), жовті, зібрані в пазушні китицевидні суцвіття. Плід — біб завдовжки З—5 і завширшки 1,5—2,5 см, слабозігнутий, зеленаво-коричневий. Цвіте з липня до осені. Насіння визріває з вересня.

Поширення. Касія гостролиста дико росте в Африці. В СРСР її вирощують у Середній Азії й Азербайджані як однорічну рослину.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Sennae), відоме під назвою александрійського листя, і плоди (Folliculi Sennae), які називають александрійськими стручками. Листя збирають 2—3 рази за вегетацію, обшморгуючи його з пагонів: перший раз — коли нижні листки пожовкнуть, вдруге — через 1 —1,5 місяця, третій раз збирають листя, яке встигло відрости після другого збирання до заморозків. Плоди збирають у міру їхнього достигання, ознакою якого є їхнє побуріння й розтріскування. Зібрану сировину відразу сушать на відкритому повітрі, розстилаючи її тонким шаром на тканині. Строк придатності — 3 роки. Аптеки відпускають сировину.

Хімічний склад. Плоди і листя касії гостролистої містять антраглікозиди (сенозиди А і В, реїн, алое-емодин), флавоноїди, стерини, органічні кислоти (пальмітинова, лінолева, стеаринова та інші), сліди алкалоїдів. У листках, крім того, є смолисті речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Касія гостролиста має проносні властивості. Вона позитивно впливає на жовчовидільну й антитоксичну функції печінки. Проносна дія рослини зумовлена антраглікозидами, які посилюють моторну функцію кишечника, особливо товстого. Проносний ефект настає через 6—10 годин після прийняття препаратів касії. На відміну від препаратів алое, які діють лише в присутності жовчі в кишечнику, препарати касії ефективні й у разі порушення надходження жовчі в кишечник. Вони не змінюють нормальної функції тонких кишок (на відміну від рицинової олії), не спричинюють запору після послаблюючої дії (на відміну від ревеню), рідкого випорожнення і болів у кишечнику, як це спостерігається при використанні інших проносних засобів (кора крушини, корінь ревеню, сульфат магнію). Препарати касії використовують для регуляції функції кишечника (хронічні атонічні запори, запори у вагітних і в годуючих матерів та при порушенні моторики кишок у жінок у клімактеричний період, для розм'якшення випорожнення при тріщинах заднього проходу та при геморої). В хірургічній практиці касію використовують перед операціями і при післяопераційній атонії кишечника. Касія входить до складу проносних чаїв і протигеморойних чаїв. Сила проносної дії залежить від вибраної дози: малі дози (2—4 г) зумовлюють легке послаблення, підвищені (5 г) — проносний ефект. Щоб уникнути звикання до препаратів касії, їх доцільно чергувати з іншими проносними засобами. Слід уникати тривалого (до кількох років) вживання великих доз препаратів касії (як і інших проносних засобів), оскільки це може спричинити атрофію гладенької мускулатури товстої кишки й порушення її іннервації. Побічні явища (гурчання, метеоризм, біль у животі) спостерігаються дуже рідко і при припиненні приймання препарату відразу зникають. Смолисті речовини, які є в листі касії, зумовлюють спазми кишечника. Щоб позбутися смолистих речовин, настій після охолодження фільтрують. У плодах смолистих речовин немає, тому проносна дія настоїв з них ніжніша. В китайській медицині настій або відвар листя касії застосовують як апетитний засіб і для поліпшення травлення. Фармацевтична промисловість Індії виробляє з касії препарати сенаде (Senade) і глаксена (Glaxena). Німецька Демократична Республіка поставляє в СРСР препарат регулакс (Regulax) — аналог вітчизняного кафіолу (Cafiolum).

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (8 г, або 2 столові ложки, сировини на 200 мл окропу) по половині чи третині склянки зранку і на ніч; екстракт сени сухий (Extractum Sennae siccum) по 1—2 таблетки на прийом 2—3 рази на день або 1—2 таблетки на ніч і зранку натщесерце; складний настій сени, або віденський напій (Infusum Sennae compositum) по 1—2 столові ложки на прийом — для дорослих і по 1 чайній або 1 десертній ложці—для дітей; лакричний порошок (Pulvis Glicirrhizae compositus) вживають розведеним водою по 1 чайній ложці 1—2 рази на день (дітям давати по чверті чайної ложки).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool