Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Кнік бенедиктинський
Кнік бенедиктинський
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Кнік бенедиктинський, хрестовий корінь; кник бенедиктинский, Cnicus benedictus, синонім — Carduus benedictus

Кнік бенедиктинськийЦе — однорічна, рідше дворічна павутинистоволохата трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, колюче, липкозалозисте, 30—50 см заввишки, з полеглими гілками. Листки сірувато-зелені, перистороздільні або зубчастолопатеві, з колючками на зубчиках; прикореневі листки до основи звужені в крилатий черешок, стеблові — чергові, сидячі. Квітки дрібні, трубчасті, жовтаві, зібрані одиничними кошиками на верхівці стебла й кінцях гілок; обгортка з жовтавих колючих листочків. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Дико росте на Кавказі і в Середній Азії. На Україні рослину розводять у садах. Інколи дичавіє.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Cnici benedicti, синонім — Herba Cardui benedicti), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Збирають верхівки стебел і прикореневі листки. Сушать на вільному повітрі в затінку або в сушарках при температурі, не вищій за 45°. Сухої сировини виходить 20—25 % . Зберігають у сухому приміщенні.

Хімічний склад. Трава кніку бенедиктинського містить сесквітерпеновий лактон кніцин (0,2 % ), гіркі й дубильні речовини, смоли (5%), стерини, слиз, ефірну олію, аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині настій трави рослини використовують як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення. Ці властивості рослини зумовлені наявністю в ній глікозиду кніцину, який у терапевтичних дозах підвищує чутливість до смакових подразників, стимулює виділення шлункового соку і зменшує ферментацію в кишках; великі дози спричинюють печіння, блювання, коліки і пронос. У народній медицині рослину використовують при подагрі, жовтяниці, запорах, атонії шлунково-кишкового тракту після запальних процесів, при бронхіальній астмі, катарах дихальних шляхів і як засіб, що стимулює нервову систему і регулює менструальний цикл. Суміш потовченої свіжої трави з хлористим амонієм використовують для лікування раку шкіри.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їди; чай з трави рослини (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) п'ють по 1 склянці вранці натщесерце і ввечері як загальнозміцнюючий засіб після тривалої виснажливої хвороби; одну столову ложку суміші трави кніку (20 г), полину гіркого і золототисячника малого (по 10 г) настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди для збудження апетиту; одну столову ложку суміші (порівну) трави кніку, плодів барбарису звичайного, бруньок берези бородавчастої, листків горіха волоського, трави звіробою звичайного і деревію звичайного настоюють 10 хвилин на склянці окропу і випивають протягом дня за 2—3 прийоми при гепатиті; столову ложку суміші (порівну) трави кніку, кори крушини ламкої, плодів кмину звичайного, трави звіробою звичайного і деревію звичайного настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по 2—3 склянки на день при цирозі печінки. Вживати препарати кніку при захворюваннях нирок ПРОТИПОКАЗАНО.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool