Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Кремена габридна
Кремена габридна
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Кремена габридна, кремена лікарська; белокопытник гибридный, Petasites hybridus, синонім — P. officinalis

Кремена габриднаЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має м'ясисте бульбовиднопотовщене повзуче кореневище. Стебло квітконосне, товсте, 30 — 60 см заввишки, білопавутинистоопушене, з лусковидними стеблообгортними листками; нижні стеблові листки широкояйцевидні; верхні — ланцетні. Прикореневі листки довгочерешкові, округлотрикутні, при основі серцевидні, з боків — з 2—3 лопатями, по краю — дрібнонерівнозубчасті, зісподу — сіруватоповстистоопушені. Квітки трубчасті, запашні, брудно-пурпурові, в кошиках, що утворюють густе колосовидне суцвіття на верхівці пагонів. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється в основному в поліських і лісостепових районах, розсіяно — в Карпатах і Гірському Криму на вологих місцях, по берегах річок і озер, де утворює монодомінінтні зарості.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folia Petasitis officinalis) і кореневища (Rhizoma Peta$itis officinalis). Листя збирають у червні — липні, до появи на яьому іржавих плям, зрізаючи листкові пластинки без черешків. Сушать під наметом або на горищі до тих пір, поки не стануть ламкими найтовщі жилки пластинки. Сухої сировини виходить 14—15%. Строк придатності — З роки. Кореневища копають восени. Їх миють і сушать на відкритому місці, під наметом або в теплих приміщеннях. Сухої сировини виходить 20 % . Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Кореневища містять тритерпенові сапоніни (6,7 — 7,6 % ), дубильні речовини (понад 5%), ефірну олію (0,1—0,18%), сліди алкалоїдів, флавоноїди (0,23—0,34 % ), смолисті речовини, петазол, петазин, інулін і значну кількість марганцю. У листках є такі самі речовини, але в менших кількостях. Натомість флавоноїдів у надземній частині (особливо в суцвіттях) майже вдвоє більше.

Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що препарати з кореневищ К. г. виявляють спазмолітичну дію. Листя рослини входить до складу суміші для приготування мікстури за прописом М. Н. Здренко, яку використовують при лікуванні папіломатозу сечового міхура й анацидних гастритів. У народній медицині настій листя або відвар кореневищ вживають при сухому кашлі як відхаркувальний засіб, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, нервових спазмах, задишці, істеричних припадках, метеоризмі та при запорах. Зовнішньо свіже листя використовують для загоювання ран і зменшення набряків, припарки з листя — для зменшення подагричного й ревматичного болю.

Лікарські форми І застосування. ВНУТРІШНЬО— настій листя (2 чайні ложки листя на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; відвар кореневищ (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) п'ють по 2 склянки на день, ковтками; відвар кореневищ (2 чайні ложки кореневищ на 200 мл відвару ячмінних або перлових крупів, кип'ятять 10 хв на малому вогні) п'ють з медом по 1 столовій ложці 3 рази на день; суміш кореневищ К. г. (25 г) і пирію повзучого (20 г), трави вероніки лікарської (20 г) і фіалки триколірної (ЗО г) готують як настій (2 столові ложки суміші на 1 л окропу, кип'ятять 15 хв) і п'ють після їди при подагрі; відвар кореневищ К. г. (25 г кореневищ на 1 л окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день протягом 2—6 місяців при виразковій хворобі.

ЗОВНІШНЬО — припарки з свіжого або сухого листя.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool