Лаватера тюрінгська
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Лаватера тюрінгська
Лаватера тюрінгська
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Лаватера тюрінгська, хатьма тюрінгська; хатьма тюрингская (Lavatera thuringiaca)

Лаватера тюрінгськаЦе — багаторічна трав'яниста сіроповстиста рослина родини мальвових. Стебло пряме, просте або у верхній частині розгалужене, 50—200 см заввишки. Листки довгочерешкові, чергові; нижні — кутасто-п'ятилопатеві, верхні — 3— 7-лопатеві. Квітка великі, 5-пелюсткові, в китицевидноволотевому суцвітті; пелюстки яскраворожеві, оберненотрикутні, на третину вирізані. Плід — з численних, розміщених кільцем, плодиків — сім'янок. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Леватера тюрінгська росте по всій території України на схилах і горбах, у лісах, на відкритих місцях і по чагарниках, та як бур'ян — у садах і городах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують листя, зібране в період цвітіння рослини, і коріння, яке заготовляють восени.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад потребує вивчення. Відомо лише, що корені містять значну кількість слизистих речовин, а листя — аскорбінову кислоту (до 205,9 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічними властивостями лаватера тюрінгська близька до алтеї лікарської. Вона має обволікаючу і протизапальну властивість. У народній медицині відвар коріння приймають всередину при простуді, кашлі, охриплості голосу, проносах та інших шлунково-кишкових захворюваннях. Холодний настій коріння лаватери використовують у медичній косметиці як протизапальний засіб при себорейному дерматиті обличчя й запалених вуграх. При ревматичних і невралгічних болях натираються маззю з сухого листя рослини. Свіже подрібнене листя прикладають до фурункулів, виразок, лишаїв, гнійничкових ура- жень шкіри.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коріння (8 г сировини на склянку окропу) по столовій (дітям — по чайній) ложці через кожні 3—4 години. ЗОВНІШНЬО — настій коріння (6 г сировини на склянку холодної кип'яченої води, настоюють ніч) для примочок; мазь (2 столові ложки розтертого на порошок листя змішують з рівною кількістю свіжого вершкового масла або вазеліну) для натирання; порошок коріння розводять теплою водою так, щоб він набув вигляду рідкої сметани, проціджують і використовують для промивання слизових оболонок носа, рота, статевих органів.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool