Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Ласкавець золотистий
Ласкавець золотистий
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Ласкавець золотистий, вовчий зуб; володушка золотистая, Bupleurum aureum

Ласкавець золотистийЦе — багаторічна трав'яниста гола сизувата рослина родини селерових (зонтичних). Стебло пряме, розлоге, 30—150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, цілокраї: прикореневі й нижні стеблові — видовженозворотнояйцевидні, при основі звужені в черешок; серединні й верхні стеблові — довгі, сидячі, при основі серцевидні або стеблообгортні. Квітки двостатеві, 5-пелюсткові, у складних 10—20 промєневих зонтиках, біля основи яких є обгортка з З—5 великих, яйцевидних, здебільшого жовтих, нерівних листочків, а біля основи зонтичків — чашовидна, з еліптичних або майже округлих листочків обгорточка; пелюстки золотаво-жовті, з загнутою всередину і відтягнутою у вигляді язичка верхівкою, на спинці — з сосочками. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Ласкавець золотистий росте в Карпатах на гірських луках, серед чагарників, у лісах.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією, розстеляючи її тонким шаром. Штучне сушіння проводять при температурі 50—70°. Строк придатності — 5 років.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить флавоноїди (рутин, кверцетин, ізокверцитрин, ізорамнетин, рутинозид), сапоніни, алкалоїди, дубильні речовини, ефірну олію та аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати ласкавця золотистого активізують виділення жовчі, посилюють секрецію шлункового і панкреатичного соку. У виділеній жовчі збільшується вміст пігментних речовин, кислот і холестерину. В цілому дія трави ласкавця золотистого схожа на дію цмину піскового. У народній медицині рослина користується репутацією ефективного засобу при захворюваннях печінки і жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту і підшлункової залози. Основними ж показаннями до призначення є холецистит, ангіохоліт і гепатит. Місцеве застосування ласкавця показане при ураженні шкіри гнояками і при сверблячці. Застосовують ласкавець у вигляді настою, причому перевагу віддають настоям із свіжозірваної рослини. Не рекомендується призначати препарати ласкавця всередину при жовчнокам'яній хворобі, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки та при гіперацидному гастриті.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій свіжозірваної або сухої трави (3 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 4 години, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їди протягом 20—25 днів. ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують, як у попередньому прописі) для обмивання шкіри.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool