Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Лобода доброго Генріха
Лобода доброго Генріха
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Лобода доброго Генріха, марь доброго Генриха, Chenopodium bonus-henricus

Лобода доброго ГенріхаЦе — багаторічна трав'яниста з розсіяною борошнистою поволокою рослина родини лободових. Стебел кілька, вони прості або з короткими небагатьма гілочками, 15—60 см заввишки. Нижні та серединні листки великі, трикутно-списовидні, довгочерешкові, цілокраї, злегка хвилясті, гострі або загострені. Квітки двостатеві, п'ятичленні, бокові — три-чотиричленні, зібрані в густе колосовидно-волотисте суцвіття, яке тільки внизу вкрите листям; листочки оцвітини вузькоплівчасті, вгорі зрізані, нерівномірно зазублені, на спинці без кіля. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінина вертикальна, висунута з оцвітини. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Лобода доброго Генріха трапляється на забур'янених місцях, у садах і на городах у західних районах України.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii boni henrici) і коріння (Radix Chenopodii boni henrici).

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава рослини містить сапонін хеноподин, флавоноїд кемпферол, фенолкарбонові кислоти (кавова, ферулова). В плодах є ефірна олія.

Фармакологічні властивості і використання. Рослина має протизапальні, болетамувальні, антимікробні, протипаразитарні й проносні властивості. Внутрішньо настій трави використовують як проносний і антигельмінтний засіб, місцево — при грибкових захворюваннях шкіри і запаленні очей. Свіжу подрібнену траву прикладають до ран, а припарки з трави використовують як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі. Для лікування корости, лишаїв, дерматитів та висипів на шкірі, геморою тощо використовують мазь, яку готують з подрібненої свіжої трави або з її соку на свинячому смальці або вершковому маслі. При захворюваннях шкіри використовують і відвар коріння рослини. В літературі є відомості про спроби лікування доброякісних і злоякісних пухлин свіжим соком трави та відваром коренів, але про ефективність такого лікування не повідомляється. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини (рецепт приготування салату див. у статті Лутига розлога).

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (І столова ложка сировини на 300 мл окропу, настоюють 1 годину) по 1 столовій ложці 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — три столові ложки свіжої або сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі); настій трави (3 чайні ложки на 200 мл окропу настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя (Hypersteatosis cutis); три чайні ложки суміші трави лободи, трави фіалки триколірної, шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому прописі; маска для обличчя при надмірній жирності шкіри: настій трави лободи (3 чайні ложки на 200 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин змивають (так само можна використовувати й наведений вище настій суміші трави лободи доброго Генріха, фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool