Мак дикий (Papaver rhoeas); мак-самосійка; мак-самосейка

Однорічна трав’яниста відстовбурченоволосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, 25–80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3–5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюст-кові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскравочервоні, рідше – рожеві або білі, здебільшого з чорною плямою біля основи, в ширину більші; ніж у довжину. Плід – широкоеліпсоїдна коробочка, при ос­нові звужена в добре помітну ніжку. Цвіте з другої половини червня по серпень.

Поширення. Мак дикий росте розсіяно по всій території Украї­ни як бур’ян на полях, на межах і засмічених місцях, уздовж до­ріг, на кам’янистих схилах. Заготівля і зберігання. Для лікар­ських потреб заготовляють пе­люстки (Flores Rhoeados) і ма­кові головки (плоди). Пелюстки збирають у суху сонячну погоду з повністю розкритих квіток і швидко висушують у затінку, розстелюючи дуже тонким   (1 – 2 см завтовшки) шаром. Сухих пелюсток виходить 10–11 % . Ма­кові головки зрізують у період неповного достигання (у лип­ні), коли вони починають набува­ти солом’яно-жовтого кольору. Сушать їх у затінку або в теплому приміщенні з доброю вен­тиляцією. Штучне сушіння пе­люсток проводять при температу­рі до 35 °С, головок – при темпе­ратурі до 70 °С. Готову сировину зберігають у добре закупорених банках у сухому місці, захищено­му від прямого сонячного про­міння.

Рослина нєофіцинольна. Пелюст­ки офіцинальні в 12 країнах світу. Раніше вони входили і до складу вітчизняної фармакопеї (І –ІІІ видання).

Хімічний склад. Квітки маку мі­стять близько 0,05 % алкалоїдів (коптизин, реадин, реагенін, хло­рид N-метилстилопіну, глауцин та ін.), вітамін С, антоціани (по­хідні пеларгонідину й ціанідину, 3-біозид пеларгонідину та нудикаулін), слиз, пектин, смолисті речовини та солі заліза і магнію. В головках є алкалоїди (копти­зин, реадин, сангвінарин, папаверрубіни), вітамін Е, вищі жир­ні кислоти (пальмітинова, стеари­нова, лінолева).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Мак дикий заспокій­ливо діє на центральну нервову систему, має легкі снотворні й болетамувальні властивості, ви­являє пом’якшувальну, обволі­каючу, мокротовидільну, пото­гінну та кровоспинну дію. Настій пелюсток використовують проти кашлю, при бронхітах, трахеї­тах і ларингітах, від безсоння, у випадку серцебиття, для лі­кування діареї й дизентерії, при болях у черевній порожнині та у разі мимовільного сечовипус­кання. Для місцевого лікування пелюстки маку використовують у вигляді порошку (як крово­спинний засіб) або лосьйону. Від­вар головок найчастіше вживають при гострому кашлі (особливо у дітей), серцебитті, болях в че­ревній порожнині та у випадку нерегулярних і мізерних місяч­них. Заслуговують на увагу антибластичні властивості маку. Про­типухлинну дію виявляють екс­тракти з насіння цієї рослини, про що свідчать експерименталь­ні й клінічні спостереження япон­ських вчених. У деяких краї­нах (Японія, Єгипет, Чілі, Марок­ко) плоди маку застосовують при онкологічних захворюваннях органів черевної порожнини, при саркомі, кондиломі та при зовніш­ніх формах раку.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій пелюсток (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, варять 10 хвилин) по чверті склянки 4 рази на день до їди; від­вар головок (1 чайна ложка сировини на 500 мл окропу, варять 10 хвилин) по чверті склянки 4 рази на день до їди; настій 1 столової ложки суміші (порівну) пелюсток маку дикого, тра­ви вероніки лікарської, листя підбілу звичайного   і   квіток   калачиків лісових на 2 склянках окропу приймають по 1 столовій ложці 5–6 разів на день при коклюші і бронхіті; 15 г су­міші пелюсток маку дикого і коріння бедринцю ломикаменевого у співвід­ношенні 2 : 1 заливають у термосі 2 склянками окропу, настоюють ніч, а вдень п’ють по великому ковтку щогодини як засіб, що заспокоює кашель; 40 г суміші пелюсток маку дикого, квіток бузини чорної, липи серцелистої, дивини густоквіткової, калачиків лісових, підбілу звичайного і гречки звичайної та трави медунки лікарської у співвідношенні 3:2:2: : 3 : 3 : 2 : 2 : 3 заливають у термосі 1 л окропу, настоюють ніч, а вдень п’ють по чверті склянки щогодини при сильному простудному кашлі та як сильний потогінний засіб; сироп із пелюсток маку (50 г сировини зали­вають 2 склянками окропу, додають 1 г виннокам’яної або лимонної кис­лоти, витримують 4 години, фільтру­ють, розчиняють у фільтраті 650 г цукру і варять сироп) дають ді­тям по 1 чайній ложці 5–6 раз на день при кашлі.

Зовнішньо – спорошковані пелюст­ки для присипання ран, які крово­точать; настій пелюсток (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 1 годину, охолоджують, проціджують) використовують як лосьйон для протирань обличчя при сухій шкірі та зморшках. Мак дикий – отруйна рослина. Пере­дозування небезпечне!