Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Маренка запашна
Маренка запашна
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Маренка запашна, ясменник душистый, Asperula odorata

Маренка запашнаЦе — багаторічна трав'яниста з запахом кумарину рослина родини маренових. Стебло чотиригранне, пряме, нерозгалужене, 10—40 см заввишки, гладеньке, голе, лише біля основи листків — з кільцем волосків. Листки сидячі, по краях шорсткі від спрямованих вперед шипиків; нижні листки лопатчасті, зібрані 4—6-членними кільцями, верхні — ланцетні, гострі, по 8 у кільці. Квітки правильні, дрібні, зібрані на верхівці стебла трьома півзонтиками, що утворюють щитковидну волоть; віночок білий, лійкуватий, до середини чотирироздільний. Плід сухий, вкритий гачкувато-загнутими щетинками; розпадається на 2 горішки. Цвіте у травні—липні.

Поширення. Маренка запашна росте в широколистяних лісах у Карпатах, на Розточчі-Опіллі, на Західному і Правобережному Поліссі, в лісостепових районах, у Лівобережному Степу та в Гірському Криму.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву маренки (Herba Asperulae odoratae), яку зрізають в період бутонізації та на початку цвітіння рослини і швидко сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 30 — 33 % . Зберігають у сухому місці (сировина гігроскопічна).

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава маренки запашної містить флавоноїди (0,61 % ), кумарин (0,18 % ), лактон асперулозид (до 0,15 % ), щавлеву, винну, катехінову, яблучну й водорозчинну кремнієву кислоти, вітамін С (59,5—87 мг%), смолисті (4,12 % ), дубильні і гіркі речовини та сліди ефірної олії.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати маренки запашної активно впливають на обмін речовин, заспокійливо діють на центральну нервову систему, уповільнюють скорочення і регулюють роботу серця, стимулюють виділення сечі, жовчі і поту, мають легкі послаблюючі, антисептичні, ранозагоювальні та болетамувальні властивості. Настій трави маренки запашної приймають усередину від серцебиття, при ангіоневрозах, неврастенії, істеричних приступах, безсонні, невралгії, при жовтяниці, жовчнокам'яній і нирковокам'яній хворобах, при запорах, проносах і гострих катарах кишечника, водянці і набряках, дисменореї та як пом'якшувальний засіб при кашлі. Як зовнішній засіб настій трави маренки запашної використовують для лікування ран, виразок, фурункулів, наривів та гноячкових висипів.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мг окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 4 рази на день до їди; 2 чайні ложки суміші трави маренки запашної (40 г), листя горіха волоського (10 г) і суцвіть липи серцелистої (50 г) настоюють 20 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1—2 склянки на день при схильності до шкірних хвороб. ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують як у попередньому прописі) для обмивань, примочок і компресів. Маренка запашна — отруйна рослина. Передозування небезпечне!

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool