Маслинка вузьколиста
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Маслинка вузьколиста
Маслинка вузьколиста
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Маслинка вузьколиста, лох вузьколистий; лох узколистный, Elaeagnus angustifolia

Маслинка вузьколистаЦе — кущ або невелике (3—8 м заввиш- ки) дерево з колючими гілками родини маслинкових. Молоді пагони сріблясто-білі від зірчастих волосків. Листки чергові, лінійно або видовженоланцетні, цілокраї, сріблясті. Квітки двостатеві, запашні, по 1—3 в пазухах листків, оцвітина 4-лопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні — срібляста. Плід — кістянкоподібний, жовтий, борошнистий. Цвіте у червні, плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Маслинка вузьколиста дико росте на Кавказі і в Середній Азії. По всій території України, особливо у Степу і Лісостепу, її вирощують як фітомеліоративну і декоративну рослину.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують плоди (Fructus Elaeagni), рідше — квітки (Flores Elaeagni) і листя (Folia Elaeagni). Квітки збирають, коли вони повністю розпустяться; листя — у червні — серпні; плоди — з моменту повної стиглості і аж до настання морозів. Плоди споживають свіжими або сушать.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Плоди маслинки містять дубильні й слизисті речовини, до 40 % вуглеводів (фрук- тоза— 20%, сахароза, глюкоза), органічні кислоти, білки (до 10 % ), солі калію і фосфору. У листі є таніди і аскорбінова кислота (140—350 мг%), а в квітках — ефірна олія (близько 0,3 % ).

Фармакологічні властивості і використання. Натуральні плоди або виготовлені з них препарати (відвар, порошок) і страви (узвар, кисіль) використовують як в'яжучі й протизапальні засоби при проносах і катарах шлунково-кишкового тракту. Відвар плодів, крім того, вживають при хворобах дихальних шляхів, від глистів та як сечогінний засіб при водянці. Настій квіток п'ють при простудних захворюваннях та як засіб, що поліпшує роботу серця. Препарати з сухого листя рослини застосовують як болетамувальний засіб при подагрі й ревматизмі, а подрібнене свіже листя прикладають до гнійних ран. Настойку з свіжих дозрілих плодів застосовують у гомеопатії.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар плодів (50 г сировини на 300 мл окропу) по 2—3 столові ложки 2—4 рази на день до їди або під час їди; настій квіток (2 чайні ложки сировини настоюють 1 годину на склянці окропу) по 1 столовій ложці 2—4 рази на день; порошок плодів (розмелюють шкірку і борошнисту частину плодів) по 2—3 столові ложки на прийом 2—4 рази на день до їди або під час їди (дітям дають по 1 чайній ложці 3—4 рази на день). ЗОВНІШНЬО — розпарене листя загортають у марлю і прикладають до хворих місць для зменшення подагричних і ревматичних болів.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool