Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Ожина таврійська
Ожина таврійська
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Ожина таврійська, ежевика таврическая, Rubus tauricus

Ожина таврійськаЦе — кущова, 2—3 м заввишки рослина родини розових з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, на яких утворюються квітконосні гілочки. Річні пагони здебільшого дуговидно вигнуті, міцні; зовсім голі, без поволоки, гранчасті, 7—10 мм у діаметрі, з прямими, злегка відхиленими або серповидно зігнутими шипами на ребрах; наступного року вони зацвітають і дають плоди, після чого відмирають. Квітконосні пагони розсіяно- або густоволосисті, з великими, серповидно зігнутими або гачкуватими, при основі дуже розширеними шипами. Листки чергові, черешкові, п'ятірні (на вегетуючих пагонах) або трійчасті (на квітконосних пагонах), з вузьколінійно-ланцетними прилистками; листочки майже шкірясті, зверху голі або по жилках волосисті, зісподу — сірувато-повстисті, по краю — нерівномірно пилчасто-зубчасті; кінцевий листочок у листків річних пагонів широкий, при основі — серцевидний. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, білі, до 3 см у діаметрі, в багатоквітковому широкому волотевидному суцвітті. Плід — складна кістянка кулястої форми і чорного забарвлення. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Ендем Криму. Росте в Південному та Гірському Криму на галявинах, узліссях і схилах.

Заготівля і зберігання. Див. статтю Ожина сиза.

Хімічний склад. Ожина таврійська має близький до ожини сизої хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів у ньому.

Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Ожина сиза.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool