Півники болотні
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Півники болотні
Півники болотні
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Півники болотні, касатик болотный, Iris pseudacorus

Півники болотніЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте (до 2 см завтовшки) косе розгалужене кореневище. Стебло кругле, трохи сплющене, 0,6 — 1,5 м заввишки, вкрите листом, у верхній частині гіллясте; гілки стебла прямостоячі, закінчуються квітками, нижні довші, інші поступово вкорочені. Листки дворядні плоскі, широко мечовидні, гострі; нижні листки такої ж довжини, як і стебло, верхні — короткі. Покривало дволисте (листочки трав'яні, з перетинчастими краями), з 2—3 квітками; квітки правильні, двостатеві, яскраво-жовті, одиничні. Оцвітина віночковидна, з трубочкою, вдвоє коротшою за зав'язь, і з трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки відгину — з оберненояйцевидною, донизу відігнутою пластинкою, при основі звуженою в короткий нігтик, внутрішні — втроє коротші, оберненоланцетні, прямостоячі, менші за частки стовпчика; останні — з двома гострими, наверху зубчастими лопатями. Плід — коробочка (еліптична, тупотригранна, з вістрям). Цвіте у червні — липні.

Поширення. Півники болотні ростуть по всій території України (крім Полинового Стопу й Гірського Криму) на болотах, по берегах річок та озер.

Заготівля і зберігання. Див. статтю Півники німецькі.

Хімічний склад. Кореневища півників болотних містять ефірну олію, ізофлавоновий глікозид іридин, дубильні речовини, органічні кислоти (шикімову, хінну, яблучну, лимонну, фумарову і молочну), жирну олію та крохмаль. У складі ефірної олії є кетон ірон.

Фармакологічні властивості і використання. Півники болотні використовують як в'яжучий, відхаркувальний, протизапальний, сечогінний, кровоспинний і глистогінний засіб. У науковій медицині півники застосовують як симптоматичний засіб (у складі збору за прописом Здренко) при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидного гастриту і виразкової хвороби шлунка. Значно ширше використовує півники народна медицина. Всередину (найчастіше у формі водного настою) півники дають при бронхітах, пневмонії, ангіні, болях у кишечнику, запальних захворюваннях селезінки, в разі водянки та від полюцій. При діареї, асциті, кровотечах, зобі й круглих глистах ефективними засобами вважаються свіжий сік, порошок і настойка кореневищ на червоному вині. Настойку кореневищ на 70% -ному спирті вживають при метрорагії. Як зовнішній засіб водний настій сушених кореневищ використовують для лікування опіків, гнійних ран, виразок, нориць і подразнень шкіри, для полоскання ротової порожнини при хронічному і гострому гінгівітах та зубному болі. При геморої приймають сидячі ванни з настою свіжих кореневищ півників. Настій кореневищ на соняшниковій олії втирають у шкіру при запаленні сідничного нерва, захворюваннях м'язів та суглобів. У гомеопатії есенцію із свіжих кореневищ застосовують при катаральному ентероколіті та випаданні волосся.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій із сухих кореневищ (1 столова ложка сировини на 150 мл окропу) по 1—2 столові ложки 3 рази на день; свіжий сік з кореневищ по 10—15 г на день; порошок з кореневищ по 1—2 г три рази на день до їди; настойку на вині (30 г сировини на 200 мл червоного вина) по 1 столовій ложці через кожні 2 години; настойку на 70% -ному спирті (готують у співвідношенні 1,5 : 20) по 2 столові ложки 4—6 раз на день. ЗОВНІШНЬО — полоскання, примочки і обмивання настоєм із сухих кореневищ (1 чайна ложка сировини на склянку холодної води, настояти 8 го- дин) ; розтирання настоєм сухих кореневищ на соняшниковій олії (100 — 120 г сировини на 500 мл олії); сидячі ванни з настою (400 г натертих на тертці свіжих кореневищ варять 5 хвилин у 4 л води в закритій посудині, проціджують, охолоджують до 30—35°) тривалістю 5—10 хви- лин протягом 4—6 днів.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool