Підлісник європейський
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Підлісник європейський
Підлісник європейський
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Підлісник європейський, подлесник европейский, Sanicula europaea

Підлісник європейськийЦе — багаторічна трав'яниста з повзучим кореневищем рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, просте, 20—50 см заввишки. Прикореневі листки довгочерешкові, пальчастороз- дільні, з 3—5 оберненояйцевидними дво-, тринадрізаними пилчастими частками з зубцями, що закінчуються щетинкою; стеблові — трироздільні короткочерешкові або сидячі, дрібні. Квітки дрібні, 5-пелюсткові, двостатеві (сидячі) і тичинкові (на квітконіжках), у головчастих суцвіттях, зібраних у 3—5-променевий зонтик, оточений обгорткою з ланцетних, зубчастих або перистороздільних листочків; пелюстки білі до блідо-рожевих, виїмчасті, з довгою увігнутою всередину верхівкою. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Підлісник європейський поширений у Карпатах і на Правобережжі (східна межа проходить через Київ — Житомир — Вінницю — Гайсин — Ольгопіль— Ямпіль), на лівобережному Поліссі (на вододілі Дніпра та Десни) і в Криму, де росте в тінистих лісах, найчастіше поодинокими екземплярами.

Сировина. Для медичних потреб використовують траву (Herba Saniculae) або кореневище підлісника (Rhizoma Saniculae). Траву збирають під час цвітіння рослини і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 22—23 % . Кореневища заготовляють рано навесні або восени. Сушать їх у теплому провітрюваному приміщенні.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Усі частини рослини містять невивчені сапоніни. У траві, крім того, є дубильні й гіркі речовини, ефірна олія, органічні кислоти (яблучна, лимонна та інші) і вітамін С (72 мг% ).

Фармакологічні властивості і використання. Підлісник європей- ський використовується народною медициною як кровоспинний, протизапальний, бактерицидний, болетамувальний; сечогінний і як такий, що зміцнює нервову систему, засіб. Найчастіше настій трави або відвар кореневищ вживають при крово- течах легень, шлунка, кишок і нирок, при запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та від кашлю. Настойка коріння вважається засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків. Зовнішньо настій трави або відвар коріння використовують для гоєння ран, полоскання горла і ротової порожнини, а порошок з листя — при фурункульозі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави або відвар коріння (1 столова ложка сировини на 2 склянки окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настойку коріння (готується на спирті або міцній горілці у співвідношенні 1 : 3) по 30 мл на прийом. ЗОВНІШНЬО — обмивання і полоскання настоєм трави або відваром коріння (готують, як у попередньому прописі) та присипки порошком з листя.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool