Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Підмаренник справжній
Підмаренник справжній
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Підмаренник справжній, дрібноцвіт, медівник; подмаренник настоящий, Galium verum

Підмаренник справжнійЦе — багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини маренових. Стебла підведені, 30—125 см заввишки, округлочотиригранні, в нижній частині голі й гладенькі, у верхній опушені короткими відлеглими волосками або нерідко зовсім голі, дещо опушені лише під вузлами при основі листків, розгалужені в суцвітті, нижче якого з більш-менш розвиненими стерильними пазушними гілками. Листки сидячі, вузьколінійні до шиловидних або майже нитковидних, з однією поздовжньою жилкою й загорнутими наспід краями; серединні стеблові листки — в кільцях по 6(8) — 10(15), зверху темно-зелені, трохи з полиском, шорсткі від гострих горбочків або вкриті дрібними, вперед спрямованими щетинками, зісподу — блідо-зеленуваті або білуваті, на верхівці витягнуті в дуже коротеньке вістря; приквіткові листки спочатку в кільцях по 4—8, вище — паристі (супротивні) й одиничні, верхні — дрібні, по краю голі, з кінцевим коротеньким вістрям. Квітки запашні, дрібні, правильні, двостатеві, зрослопелюсткові, зібрані в довгасте досить густе волотисте суцвіття; віночок колесовидний, яскраво-жовтий, 3— 4,5 мм у діаметрі, з чотирироздільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Підмаренник справжній росте по всій території України на луках, узліссях, степових схилах і кам'янистих відслоненнях.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii veri) і траву підмаренника (Herba Galii veri), зібрану в період його цвітіння. Зрізують верхівки стебел завдовжки 20—30 см, в'яжуть у невеличкі (із 7—8 рослин) снопики й розвішують для сушіння у провітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Сухої трави виходить 20 %. Висушену траву зберігають у добре закритих банках або бляшанках.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава підмаренника справжнього містить глікозиди галіозин, рубіадин і асперулозид, дубильні речовини, лимонну кислоту, незначну кількість ефірної олії, флавоноїди, кумарини, сичужний фермент та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати підмаренника справжнього мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, антисептичні, знеболюючі и седативні властивості. Настій трави або свіжий сік рослини дають усередину при катарах шлунково-кишкового тракту, діареї, жовтяниці, захворюваннях печінки і нирок, набряках ниркового походження, як в'яжучий і кровоспинний засіб при ендометритах, геморої та менструальних і носових кровотечах, у разі нервових захворювань (епілепсія, істерія, конвульсії у дітей) і захворювань шкіри (болісні висипи, дерматози з больовим синдромом, екзема), при зупинці менструацій і ускладненнях після пологів. Широко використовують підмаренник і як зовнішній засіб. Міцним настоєм і свіжим соком промивають рани і нариви, зупиняють кровотечі з носа (втягують у ніздрі). У вигляді примочок свіжий сік використовують при раку шкіри (як знеболюючий засіб). Порошком із трави присипають рани, нариви та опіки і виразки, це прискорює їхнє гоєння. В гомеопатії застосовують есенцію із свіжої трави рослини.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди; сік із свіжої трави по 2 чайні ложки 3 рази на день.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool