Наша кнопка:


Пшінка весняна
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Пшінка весняна, чистяк весенний, Ficaria verna

Пшінка веснянаЦе — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло 9— 30 см заввишки, висхідне, просте або вгорі розгалужене, з пучком бульбовидно потовщених додаткових коренів при основі і з білими видовженими вивідковими бруньками в пазухах листків. Листки з полиском, цілісні, округло-серцевидні або яйцевидно-серцевидні, здебільшого виїмчасто-зарубчасті; нижні — довгочерешкові, середні й верхні — на коротших черешках. Квітки двостатеві, правильні, 2,5—3,5 см у діаметрі, по одній на верхівці стебла і гілок; віночок роздільно-пелюстковий, з 8 —10 видовженими оберненояйцевидними жовтими з полиском пелюстками, при основі яких є медова залозка, вкрита лусочкою. Плід — збірна сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Пшінка весняна росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують надземну частину (траву) або всю рослину (трава разом з корінням). Заготовляють сировину в період цвітіння рослини; сушать під укриттям на вільному повітрі, на горищі або в добре провітрюваному приміщенні. Молоде листя споживають свіжим.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У свіжому листі рослини є сапонін, протоанемонін, анемонін (у висушеному листі), аскорбінова кислота (до 190 мг% ), каротин (5,2 мг% ). Кореневі бульби містять крохмаль (13,5 % ), цукри (10 %).

Фармакологічні властивості і використання. Пшінку звичайну застосовують як сечогінний, легкий проносний, відхаркувальний, кровоочисний і ранозагоювальний засіб. Відвар трави з корінням п'ють при вуграх, шкірних висипах, золотусі, при запорах і геморої та від кашлю. Настоєм трави полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, промивають рани і виразки. З молодого листя готують вітамінні «кровоочисні» салати, юшки, зелені та холодні борщі. Слід пам'ятати, що після цвітіння рослина стає отруйною і надмірне вживання її у вигляді салатів чи галенових препаратів може призвести до отруєнь.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар цілої рослини (1 столова ложка сировини на 2 склянки води або сироватки, нагрівати на водяній бані 2—3 години) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; вітамінні «кровоочисні» салати із пшінки: порізану кусочками варену картоплю посипають подрібненим листям пшінки, заправляють сіллю, олією, оцтом або гірчицею (на 200 г вареної картоплі беруть 100 г листя пшінки і 20 г олії, сіль, оцет або гірчицю— на смак); свіжозібране листя пшінки бланшують 4—5 хвилин у киплячій воді, виймають, трохи підсушують, дрібно січуть, прикрашають кусочками варених яєць, додають оцет, солять, заправляють вершками (на 120 г листя пшінки беруть двоє яєць, 40 г вершків, сіль і оцет — на смак). ЗОВНІШНЬО — полоскання і промивання настоєм трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятити ,5 хвилин), змащування гемороїдальних вузлів маззю (розтерте до однорідної маси листя пшінки змішують з вершковим маслом у співвідношенні 1:1).

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool