Наша кнопка:


Ріпа
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Ріпа, репа огородная, Brassica rapa

РіпаЦе — овочева коренеплідна дворічна рослина родини капустяних (хрестоцвітих). У перший рік розвиває розетку листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло і насіння. Стебло прямостояче, облистнене, 30—100 см заввишки. Прикореневі листки ліровидні, жовтаво-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті; нижні — лірозидні, верхні — стеблообгортні, сидячі, ланцетні. Квітки двостатеві, правильні, золотаво- або блідо-жовті, зібрані в щитковидне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна. Плід — багатонасінний стручок з шиловидним носиком. Цвіте з травня по серпень.

Поширення. Ріпу вирощують на городах по всій території України.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху в вологому піску.

Хімічний склад. Коренеплоди ріпи містять білки (1,74 % ), вуглеводи (до 9 % ), клітковину (1,41 % ), стерини (?-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікозиди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1, В2, В5, аскорбінову (до 60 мг% ) і пантотенову кислоти, каротиноїди (лікопін, ?-каротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, рафанузин).

Фармакологічні властивості і використання. Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й болетамувальні властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечника. Відвар коренеплоде вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та як засіб, що заспокоює серцебиття й покращує сон і як легкий послаблюючий засіб. У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п'ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводяться сухим кашлем. У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпацидних гастритах, дискінезіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом, при атонії кишечника й спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни). Використовують ріпу і як зовнішній засіб: з кашки вареної ріпи роблять припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар коренеплода (1—2 столові ложки подрібненої сировини на 200 мл окропу, варити 15 хвилин, процідити) по чверті склянки 4 рази на день або по 1 склянці на ніч; свіжий сік по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром на смак. ЗОВНІШНЬО — протерту свіжу ріпу змішують з гусячим жиром у співвідношенні 2:1 й використовують для змащування відморожених ділянок тіла; варену терту ріпу прикладають до хворих частин тіла при подагрі. Слід пам'ятати, що при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки та при гострих гастритах і ентероколітах вживати ріпу в сирому вигляді протипоказано.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool