Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Робінія звичайна
Робінія звичайна
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Робінія звичайна, біла акація; робиния ложноакация, Robinia pseudoacacia

Робінія звичайнаЦе  — листопадне, до 35 м заввишки дерево родини бобових. Листки чергові, непарноперисті, з 4—10 парами довгастих, видовжено-овальних або овальних листочків; листочки цілокраї, зверху зелені, зісподу — блідо-зелені, або сірувато-зелені, по жил трохи опушені, з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям; прилистки видозмінені в колючки. Квітки двостатеві, неправильні, в пониклих китицях; віночок метеликового типу, з п'яти вільних пелюсток, білий. Плід — біб. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Робінія звичайна походить з Північної Америки. По всій території України її культивують як декоративну й фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують квітки (Flores Robiniae pseudoасасіае) і кору робінії (Cortex Robiniae pseudoacaciae). Квітки заготовляють на початку цвітіння рослини. Спочатку зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями суцвіття,потім з суцвіть обшморгують квітки, розкладають їх в один шар на папері чи тканині й висушують на горищі або під укриттям на вільному повітрі. Сухих квіток виходить 15—18%. Строк придатності — 1 рік. Кору робінії збирають весною до розпускання листя з молодих гілок, здираючи її розрізаними вздовж трубками або жолобками, і сушать під укриттям на вільному повітрі, а при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні, яке добре провітрюється.

Хімічний склад. Квітки робінії містять флавоноїди, ефірну олію, цукри та органічні кислоти. До складу ефірної олії входять метиловий ефір антранілової кислоти, індол, геліотропін, бензилалкоголь і складні ефіри саліцилової кислоти. У корі є дубильні речовини, токсальбумін — робін, ефірна олія, фітостерин і стигмастерин.

Фармакологічні властивості і використання. Квітки робінії використовують як сировину для виготовлення флароніну — препарату з гіпоазотемічною дією. В народній медицині настій квіток робінії використовують як відхаркувальний, жарознижуючий, протизапальний, спазмолітичний, кровоспинний, діуретичний і легкий послаблюючий засіб. Його дають усередину від кашлю і грипу, при болях у шлунку й кишечнику, при шлункових кровотечах і запальних процесах сечовивідних шляхів (пієлонефрит, нирковокам'яна хвороба, цистит). Настій кори п'ють при підвищеній кислотності шлункового соку, виразках у шлунку й кишечнику та при запорі. В гомеопатії застосовують ефірну олію робінії.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій квіток (1 столова ложка сировини на 300 мл окропу, настояти 2 години) по півсклянки З рази на день до їди; дві столові лож- ки суміші квіток робінії звичайної і нагідок лікарських та кореневищ пирію повзучого, взятих у співвідношенні 1:0,5:2,. варять 5—7 хвилин у склянці окропу, проціджують і приймають по чверті склянки 3—4 рази на день при гострих і хронічних циститах; настій кори (половину чайної ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують) по третині або половині склянки 3 рази на день. Кора робінії отруйна. Користуватися нею треба обережно, не перебільшуючи рекомендованих доз.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool