Наша кнопка:


Солодка гола
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще 

Солодка гола, вербець, солодець голий, солодковий корінь; солодка голая, Glycyrrhiza glabra

Солодка голаЦе — багаторічна трав'яниста майже гола або розсіянокороткоопушена рослина родини бобових. Стебла прямостоячі, здебільшого розгалужені, 50—120 см заввишки. Листки чергові, непарноперисті, до 20 см завдовжки; листочки (їх 9—17) овальні або видовжено-яйцевидні, до 4 см завдовжки, на верхівці — з вістрячком, вкриті крапковими залозками (тому клейкі); прилистки ланцетно-шиловидні, рано опадають. Квітки двостатеві, неправильні, на довгих (до 7 см) пазушних квітконосах, зібрані китицями; віночок метеликовий, до 1 см завдовжки, білувато-лілуватий. Плід — видовжений, голий, 2—6-насінний біб. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Солодка гола росте по солончакуватих місцях і приморських схилах на півдні степової частини та в Криму.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують корені солодки (Radix Glycyrrhizae), які копають рано навесні або восени після того як надземні частини рослини починають в'янути. Для відновлення заростей на ділянці, де проводять заготівлю сировини, треба залишати не менше як 25 % рослин, повторну заготівлю сировини на цій ділянці дозволяється проводити не раніше як через 6—8 років. З зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел і сушать. В результаті одержують так званий натуральний солодковий корінь (Radix Glycyrrhizae naturale). Очищений солодковий корінь (Radix Glycyrrhizae mundata) готують так само, але перед сушінням здирають кору. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на протязі або в сушарках при температурі, не вищій за 50°. Готову сировину зберігають у сухих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 10 років.

Хімічний склад. Корінь солодки містить сапонін гліциризин (до 23%), флавоноїди (ліквіритин, рамноліквіритин, рамноізоліквіритин, ліквіритозид, ізокверцитрин, рутин, сапонаретин, лікурозид, уралозид, астрагалін, гліцерол, нікітіфлорин, ізоглаброзид, неоліквіритин та інші, всього 27 флавоноїдів), стерини, аспарагін, вільну гліциретинову кислоту, кумарини (умбеліферон, герніарин), аскорбінову кислоту (10—30 мг% ) та інші сполуки. Гліциризин являє собою суміш калієвої і кальцієвої солей гліциризинової кислоти.

Фармакологічні властивості і використання. Солодка гола виявляє багатосторонню терапевтичну дію. Гліциризин зумовлює відхаркувальні, протизапальні, спазмолітичні, сечогінні та послаблюючі властивості. Сечогінні й спазмолітичні властивості мають також флавоноїди солодки. Наявністю флавоноїдів пояснюються антигістамінні й холінолітичні властивості солодки, а також її противиразкова активність. Гліциризинова і гліциритинова кислоти виявляють протизапальну, протиалергічну, антибіотичну і протипухлинну дію, регулюють водно-сольовий обмін в організмі (затримують іони натрію й підвищують виділення через нирки іонів калію). Тривале вживання солодки може спричинити порушення електролітно-водного балансу й призвести до утворення набряків. Галенові препарати солодки широко використовуються

як відхаркувальний, обволікаючий і як такий, що пом'якшує кашель, засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів; дещо рідше — при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при хронічних катаральних станах шлунково-кишкового тракту, особливо при підвищенні кислотності шлункового соку; як допоміжний засіб — при бронзовій хворобі й гіпофункції кори надниркових залоз. Для стимуляції кори надниркових залоз солодку застосовують при системному вовчаку, алергічних дерматитах, пухирчатці тощо. Корінь солодки входить до складу грудних чаїв, шлункових чаїв, сечогінного чаю, складнолакричного порошку (див. статтю Касія гостролиста). Високо цінують солодку в емпіричній медицині Китаю, де вона входить до складу половини складних рецептів і використовується нарівні з женьшенем. Китайські лікарі відносять солодковий корінь до засобів, що омолоджують організм. У суміші з іншими лікарськими рослинами солодку використовують при ожирінні, хронічному алкоголізмі, гострому та хронічному пієлонефриті, виразковій хворобі шлунка тощо. З готових аптечних препаратів використовують гліцирам, гранули «Флакарбін», ліквіритон, екстракт солодкового кореня сухий, екстракт солодкового кореня густий, грудний еліксир (див. також статтю Аніс звичайний) та сироп солодкового кореня.

Лікарські форми і застосування. 1. Настій коріння солодки (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день як відхаркувальний засіб. 2. Гліцирам (Glycyrramum) — дрібнокристалічний порошок кремового кольору. Застосовують при бронхіальній астмі, легких діенцефально-гіпофізарних формах аддісонової хвороби (per se або в поєднанні з АКТТ), астенічних станах і гіпотонічному синдромі різного походження, гіпо функції кори надниркових залоз, зумовленій тривалою глюкокортикоїдною терапією, екземі й алергічних дерматитах, а також при захворюваннях, при яких показані препарати кори надниркових залоз, для усунення «синдрому відміни» при припиненні лікування глюкокортикоїдами або з метою зниження дози останніх. Призначають усередину по 0,05—0,1 г 2—4 рази на день за 30 хвилин до їди. Курс лікування — від 2 тижнів до 6 місяців. У тяжчих випадках разова доза препарату становить 0,1 г 3—6 разів на день. Дози препарату і тривалість лікування підбирають індивідуально залежно від того, як переноситься препарат, від характеру протікання захворювання, стану хворого і результатів лікування. Препарат протипоказаний при органічних ураженнях серця, порушеннях функції печінки і нирок. Форма випуску: в таблетках по 0,05 г. 3. Еліксир грудний (Elixir pectorale) по 20—40 крапель кілька разів на день як відхаркувальний засіб (дітям призначають на прийом стільки крапель, скільки дитині років). 4. Ліквіритон (Liquiritonum) — жовто-бурий аморфний порошок. Застосовують як протизапальний, спазмолітичний і анти секреторний засіб при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та гіперацидних гастритах. Призначають усередину по 0,1—0,2 г 3—4 рази на день за 30 хвилин до їди. Курс лікування — 20—30 днів, Форма випуску: таблетки по 0,1 г. 5. Гранули «Флакарбін» (Granulae «Flacarbinum») застосовують при виразковій хворобі шлунка і - дванадцятипалої кишки. Приймають усередину по половині чайної ложки З рази на день перед їдою, запиваючи теплою водою (1/3—1/2 склянки). Тривалість лікування —3—4 тижні (і більше), курси лікування повторюють. 6. Екстракт солодкового кореня густий (Extractum Glycyrrhizae spissum) застосовують як constituens для виготовлення пілюль. 7. Сироп солодкового кореня (Sirupus Glycyrrhizae) застосовують для виправлення смаку в мікстурах. 8. Столову ложку суміші (порівну) коріння солодки голої і мильнянки лікарської, трави рутки лікарської і аврану лікарського та плодів анісу звичайного кип'ятять 20 хвилин у двох склянках води і вживають по 1 склянці зранку натщесерце як засіб від ожиріння (при лікуванні дотримуватись дієти!). 9. Столову ложку суміші коріння солодки голої, алтеї лікарської і живокосту лікарського та трави чистотілу звичайного, взятих у співвідношенні 2:2:2:1, варять 15 хвилин у склянці окропу і п'ють по 2—3 склянки на день при виразці шлунка. 10. Відвар суміші (порівну) коріння солодки голої і трави хвоща польового (100 г суміші на 3 л окропу) п'ють по 1 склянці 3 рази на день за 10—15 хвилин до їди при хронічному алкоголізмі.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool