Фенхель звичайний
Наша кнопка:


Головна Лікарські рослини Фенхель звичайний
Фенхель звичайний
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Фенхель звичайний, фенхель обыкновенный, Foeniculum vulgare

Фенхель звичайнийЦе — багаторічна або дворічна гола сиза рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, тонкоребристе, дуже галузисте. Листки чергові яйцевидно-трикутні, 3—4-перисторозсічені на нитковидні частки; нижні листки черешкові, верхні — сидять на розширених піхвах; піхви листків на кінці загострені й тонко хрящуваті, вузько-довгасті, по краю плівчасті, догори трохи розширені і тут капюшоноподібно відтягнуті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в складні зонтики: пелюстки широкояйцевидні, жовті, на верхівці виїмчасті, у виїмці — з тупою увігнутою часточкою. Плід двосім' янка. Цвіте у липні — серпні. Плоди достигають з вересня.

Поширення. Батьківщина фенхелю звичайного — країни Середземномор'я і Західна Азія. На території України його культивують як ефіроолійну, лікарську, пряносмакову рослину.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують плоди фенхелю (Fructus Foeniculi). Коли плоди в центральних зонтиках набудуть зеленувато-буруватого забарвлення, а самі зонтики стануть сірувато-попелястими, рослини скошують, досушують у снопах або валках, обмолочують і очищають від домішок. Готову сировину зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності — 3 роки. Плоди фенхелю є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Плоди фенхелю містять ефірну олію (3—6,5 % ), жирну олію, білкові речовини, кумарин умбеліферон, флавоноїди (кверцетин, кверцетин-3-арабінозид, ізорамнетин). У складі ефірної олії є анетол (до 60 % ), фенхон (10—12 %), метилхавікол, ?-пінен, ?-феландрен, анісовий альдегід, анісова кислота й інші сполуки.

Фармакологічні властивості і використання. Препарати фенхелю звичайного мають секретолітичні, спазмолітичні, вітрогінні й слабкі сечогінні властивості. Прописувати їх доречно при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що супроводяться спазмами кишечника, метеоризмом і диспепсією, болями в кишечнику (спастичні коліти, кишкова коліка у дітей тощо), при жовчнокам'яній та нирковокам'яній хворобах, при бронхітах і коклюші, при гіпогалактії, альгоменореї й статевому інфантилізмі. Внутрішнє застосування фенхелю в поєднанні з зовнішнім дає добрий терапевтичний ефект при мікозах. Плоди фенхелю входять до складу вітрогінних чаїв, проносного чаю й заспокійливого чаю.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬОнастій плодів (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3—4 рази на день; олія фенхелева (Oleum Foeniculi) по 2—3 краплі дітям і по 5—10 крапель дорослим на грудочці цукру; кропову воду (Aqua Foeniculi) пo 1 чайній ложці дітям і по 1 столовій ложці дорослим 3—6 раз на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм плодів {готують, як у попередньому прописі) ділянок тіла, уражених мікозом, 2 рази на день.

scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool