Наша кнопка:


Головна O (3 flowers) ... Oxalis Кислиця
Oxalis Кислиця

Oxalis Кислиця Заяча капуста

Oxalis Кислиця

Клас (clasiss):
Дводольні (Dicotyledones) - Еудікоти (Eudicots)
Підклас (subclassis):
Розиди (Rosids)
Порядок (ordo):
Кислицецвіті (Oxalidales)
Родина (familia):
Кисличні (Oxalidaceae)
Підродина (subfamilia):
--- --- --- (--- --- ---)
Рід (genus):
Кислиця (Oxalis)
Види (species):
К. Деппе, або чотирьохлисна (O. deppei)
К. девятилиста (O. enneaphylla)
К. трикутна (O. triangularis)
К. звичайна (O. acetosella)

К. сукулентна (O. succulenta)

Рід Оксаліс, або Кислиця (Оxalis) поєднує близько 800 видів рослин родини кисличних. Батьківщина ролини – Південна Африка, Південна і Центральна Америка, і лише деякі види зустрічаються зрідка в Центральній Європі. Свою назву рослина одержала через кислуватий смак листів, які можна використовувати в їжі, додаючи їх до салату. У народі рослина ще відома за назвою «заяча капуста».

Ще з давніх часів окремі види рослини вживали в їжу. Індіанці спеціально займалися вирощуванням кислиць і їли її варені бульби, що містять велику кількість крохмалю. Як кімнатна культура кислиця з'явилася в XVII в. і підкорила своєю дивною зовнішністю і невибагливістю.

Морфологія:

Серед величезної кількості видів існують однорічні або багаторічні представники. Найчастіше можна зустріти трав'янисті види, їх вирощують як ампельні або грунтопокривні декоративно-листяні екземпляри. У більшості видів листки складаються з трьох-чотирьох лопастей, рідше зустрічаються з п'ятьома-шістьма і дев'ятьома долями, на довгих черешках, мають своєрідний кислий смак. Формою нагадують листя конюшини, за що рослину в на­роді називають "кислим клеве­ром" чи "заячою капустою". Підземна частина рослини залежно від виду – кореневище, бульба або цибулина. Скромні, але дуже привабливі квітки мають біле, жовте, рожеве, фіолетове забарвлення і зібрані в зонтичні суцвіття. Багато кислиць складають листочки на ніч, при яскравому сонці або перед дощем. Серед кислиць є й і бур’яни, і дуже декоративні, які введені в культуру з XVII століття і з тих пір широко вирощуються як садові і як кімнатні рослини.

Догляд:

Температура

Кислиця – досить невибаглива рослина до умов вирощування. Спеціальний мікроклімат для неї створювати не потрібно, добре росте при кімнатній температурі. У літню пору кислицю можна винести на свіже повітря, захистивши її від протягів. Взимку стежать за тим, щоб температура не опускалася нижче 16-18°C. Види, у яких на зимовий період відмирає надземна частина, утримують при 12-14°C.

Освітлення

Місце розташування: кислицю розташовують у приміщенні з яскравим, але розсіяним світлом. Рослина прекрасна переносить півтінь, однак довге перебування в густій тіні приводить до втрати декоративності листів. Прямий вплив сонячних променів може викликати опіки.

Полив

Влітку кислиця потребує рясного поливу, однак необхідно стежити за тим, щоб волога не застоювалася в горщику. Рослина дуже чутлива до надлишку вологи, краще не долити воду в горщик, ніж перелити. Восени полив поступово скорочують, у зимовий час обмежуються підтримкою ґрунту в злегка вологому стані.

Вологість повітря

При утримуванні в кімнаті необхідно регулярно обприскувати листи кип'яченою водою. В осінньо-зимовий період без обприскування.

Добрива

Підживлюють рослину комплексними мінеральними добривами. Їх вносять у період активного росту кожні 2-3 тижня, стежачи за тим, щоб кількість складу була у два рази менше зазначеного на упаковці. Ґрунт навколо рослини необхідно подрихлювати, забезпечуючи доступ мінералів до коріння.

Пересадка

Молоді рослини пересаджують щорічно, далі – раз в 2-3 року.

Труднощі

Кислиця порівняно рідко хворіє і вражається шкідниками.

Поради

кислиця добре розмножується бульбами, що утворюються навколо стрижневого кореня старих рослин. Бульби саджають у горщики по 5-10 штук, прикриваючи їх зверху 1 сантиметром землі. Посадку роблять у різний час, залежно від бажаних строків цвітіння. Від дня посадки до повного розвитку, дивлячись в яку пору року вона була здійснена, проходить 30-40 днів. Такий же принцип розмноження і цибулинками.

Деякі види оксаліса (кислиці Ортгіса) можна розмножувати листочками, які зрізавши з невеликим черешком, вкоріняють у воді або у вологому піску. З появою коріння черешки можна висаджувати по кілька штук в один горщик.

Якщо ви захочете розмножити рослину насіннями, то зверніть увагу на те, що вони дуже дрібні і при посадці їх висівають на поверхню землі, не засипаючи. Звичайний полив з лійки не припустимий, ґрунт слід зволожувати обприскуванням.

Грунтосуміш

Для вирощування кислиці підготовлюють ґрунтову суміш, що складається з дернової і листової землі, перегною і піску в рівних частинах. Бульби і цибулинки рослини при надмірному поливі піддаються кореневій гнилизні, тому на дно горщика необхідно покласти дренажний шар з керамзиту.

Різне

Дуже декоративний цвіт кислиці. Навесні або літом рослина випускає високі цвітоноси з розташованими на них дрібними квітами, зібраними в зон­тиковидне суцвіття. Забарвлення пелюсток жовте, рожеве, червоне або біле.

Цілющі властивості кислиці:

У народній медицині використовують усі частини кислиці рогатої – квіти, квітконоси, листя. Рослина містить органічні кислоти (щавлеву, яблучну, лимонну). Заготовлюють сировину навесні або на початку літа (травень – червень) і сушать при температурі 40-50°С. Настойки, виготовлені із сировини, використовують при цинзі, захворюваннях шлунка, печінки. Є гарним антисептиком. Соком кислиці лікують коросту. Рослина використовується в гомеопатії.

Категорично заборонене самостійне лікування!



Види та різновиди:

Oxalis КислицяКислиця Деппе, або чотирьохлиста (Oxalis deppei) – цибулинна багаторічна рослина висотою 20-25 см. Листя у рослин цього виду складаються із чотирьох часток яскраво-зеленого кольору із червоно-коричневою серединкою, на тонкому довгому черешку. Цвіте зібраними по кілька штук малиново-червоними квітками досить тривалий час. Має народну назву – «конюшина щастя».


Кислиця девятилистаКислиця девятилиста (Oxalis enneaphylla) з характерними сизими листами, що складаються з численних листочків, і білих воронкоподібних квіток.


Кислиця трикутнаКислиця трикутна (Oxalis triangularis) – невисока рослина, із трійчастими темно-пурпурними листками на довгих гнучких черешках. Листки схожі на крила метелика, і в народі їй дали назва «Мадам Батерфляй». У різновиду papilionacea (Кислиця мотилькова) листочки яскраво-зеленого кольору. Квітки дрібні, білі, рожеві або фіолетові.


Кислиця звичайнаКислиця звичайна (Oxalis acetosella) – корневидна рослина, висотою 8-10 см. Листя на довгому черешку нагадують листочки конюшини, мають властивість складатися на ніч, у похмуру погоду і при яскравому сонці. Квіти білі, одиночні, на довгих квітконосах. Цвіте в травні-червні.


Кислиця сукулентнаКислиця сукулентна (Oxalis succulenta) відрізняється від інших видів чотирискладовими бронзово-зеленими листками і рожевими квітами. Рослина висотою 30-35 см, цвіте до пізньої осені. Цю кислицю культивують також у кімнатах як ампельну рослину.


Відсутнє



  • М.С. Миллер - "Лучшие комнатные растения", 2008
  • http://en.wikipedia.org/wiki/Oxalis
  • http://allflower.in.ua/flower/oxalis.php


scroll back to top
 
Сподобалась стаття? Поділись із друзями:

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования Protected by Copyscape Web Plagiarism Tool